Початкова сторінка

Прадідівська слава

Українські пам’ятки

Пам’ятай про великі дні наших Визвольних змагань

Богдан Хмельницький

?

Храм і некрополь на північно-східному «плечі» Аю-Дагу (2)

О.В. Лисенко, І.Б. Тесленко

Пізнє середньовіччя. Об’єкт розташований на північно-східному схилі г. Аю-Даг, на території поселення VIII (?) – X ст. (2), на висоті близько 240-245 м над рівнем моря, приблизно в 0,75 км від південної окраїни смт Партеніт, в 0,43 км від берега моря (мал. 1:27).

Пам’ятник відкрито і частково досліджено Південнобережним загоном (кер. О.І. Домбровський) Відділу античної та середньовічної археології Криму Інституту археології АН УРСР у 1969 р. [Баранов, 1972, с. 251; Домбровський, 1974, с. 40; Домбровський, Столбунов, Баранов, 1975, с. 115-116]. Восени 2000 р. співробітники Кримської філії Інституту археології НАНУ О.В. Лисенко та І.Б. Тесленко здійснили огляд стану пам’ятника. У 2001 р. він досліджувався Аю-Дазьким загоном (кер. С.О. Черниш) Гірсько-Кримської експедиції Кримської філії Інституту археології НАНУ (не опубліковано) [Лисенко, Тесленко, 2002, с. 80; Тесленко, Лисенко, 2003, с. 114-135].

Храм належить до типу малих одноапсидних із прямокутним планом.

Орієнтований за лінією південний захід – північний схід (магнітний азимут – 60°). Цілість – до 1,2 м, довжина – 6,0 м, ширина – 3,3 м, товщина стін – до 0,60 м (розміри за І.А. Барановим [1972, с. 251]). Апсида напівкругла, виступає на 1 м. У вівтарній частині церкви виявлено престольний камінь з умурованою до його основи свинцевою ампулою з часткою мощей. У кутах приміщення видно пілястри (основи підпружних арок). Вхід у південнозахідній частині південно-східної стіни споруди. Його ширина – 0,50 м. Підлога земляна. Перекриття (судячи зі знахідок архітектурних деталей) було склепінним. Стіни встановлені на залишках храму VIII (?) – X ст., складені перев’язом із необробленого каменю на тиньку (окремі архітектурні деталі виконані з вапняного туфу). Мурування дволицьове із забутуванням. Окрім церкви, до комплексу входить огорожа, що примикає до її стіни (складена з бутового каменю насухо або на грязі), та некрополь.

Серед знахідок численні архітектурні деталі та кераміка X – XV ст.

За артефактами об’єкт датується XIV – XVII (?) ст. Після розкопок стіни храму були закріплені консерваційним муруванням.

Література:

Баранов І.А. Нові середньовічні пам’ятки на горі Аю-Даг // Археологічні дослідження на Україні в 1969 р. – К., 1972. – Вип. IV. – С. 250–253.

Домбровский О.И. Средневековые поселения и «исары» Крымского южнобережья // Феодальная Таврика – К., 1974. – С. 5–56.

Домбровский О.И., Столбунов А., Баранов И.А. Аю-Даг – «Святая» гора – Симферополь, 1975. – 135 с.

Лысенко А.В., Тесленко И.Б. Античные и средневековые памятники горы Аю-Даг // Алушта и Алуштинский регион с древнейших времен до наших дней. – К., 2002. – С. 59–88.

Тесленко И.Б., Лысенко А.В. К вопросу о локализации средневековых храмовых комплексов на г. Аю-Даг // Історико-географічні дослідження в Україні. Зб. наук. праць. – К., 2003. – Число 6. – С. 114–135.

Джерело: Матеріали до тому «Звід пам’яток історії та культури України. Автономна Республіка Крим». – К.: 2015 р., с. 657 – 658.