Церква Петра і Павла

Церква Петра і Павла (ліквідована у 1377 р.) знаходилася в західній частині давнішого костела поєзуїтського сьогоднішного Архікатедрального Собору св. Івана Хрестителя. Дата будови незнана. В 1377 р. була забрана українцям першим латинським єпископом Ериком з Вісен.

В 2009 році під час прокладання труб у дворику відразу коло Української катедри (кол. костел єзуїтів), були знайдені рештки споруди, яку відразу назвали залишками "найстаршого у Прикарпатті костелу" св. Петра 1212 р. Однак, напис який став джерелом цього твердження є давно розвінчаним фальсифікатом. Найранішим достовірним джерелом про цю споруду є життя латинського єпископа Еріха Моро, який у 1380 році відібрав у русинів церкву Петра, щоб облаштувати свій кафедральний храм. Розкопки показали типову для східного храму планувальну структуру у вигляді грецького хреста з вівтарем зверненим на Схід. У кінці 17 ст, споруда була розібрана єзуїтами.

Церква Петра і Павла, реконструкція за Перемишль 1331 р.

Церква Петра і Павла. Локалізація за Перемишль 1331 р.

Церква Петра і Павла. Локалізація

Джерело:

Перемишль 1331 р.

Церква Св. Петра і Павла (2020 р.)

Білий Б. Церкви Перемишля на протязі віків [Електронний ресурс] // Офіційний сайт Перемишльсько-Варшавської архиєпархії УГКЦ: cerkiew.org

Як виглядала давньоруська церква св. Петра, фундаменти якої відкрили у Перемишлі (2024 р.)

Підготував Іван Парнікоза, НІАМ «Київська фортеця».