Початкова сторінка

Прадідівська слава

Українські пам’ятки

Ненавистю і безоглядною боротьбою прийматимеш
ворогів твоєї нації

Богдан Хмельницький

?

2008 р. Зійшлися на паті

Василь Неїжмак

Дата: 23.05.2008

Перемогу у відкритому архітектурному конкурсі на кращий ескіз пам’ятників гетьману України Івану Мазепі та королю Швеції Карлу XII полтавський міськвиконком днями віддав авторському колективу з Дніпропетровська у складі скульптора Володимира Наконечного (автора пам’ятника видатному досліднику української минувшини Дмитру Яворницькому. – Авт.) та керівника архітектурної майстерні Олексія Козолупа.

Саме вони запропонували концептуально нове вирішення проблеми «сусідства» чільників ворогуючих сторін, які три століття тому зійшлися у непримиренному герці під Полтавою.

Йдеться про те, аби пам’ятники російському цареві Петру І, що височить перед музеєм Полтавської битви ще з 1950 року, та Івану Мазепі й Карлу ХІІ, які належить створити на виконання Указу Перезидента України Віктора Ющенка, розташувати поруч у «шаховому» порядку. Причому стоятимуть вони на однакових постаментах, матимуть однакову висоту і, за задумом авторів, уособлюватимуть передовсім важливу для шахівниці її величності історії подію, а не переможця та переможених.

Очевидно, що запропонована ідея значно цікавіша й продуктивніша за попередні пропозиції заховати Мазепу і Карла десь на задвірках діючого заповідника та ще й зобразити шведського короля «підстреленим» у ногу, а слізливо-засмученого українського гетьмана з конем, що нагадує недолугу садово-паркову скульптуру.

З іншого боку, переможна для останнього конкурсу ідея також далеко не бездоганна. Не лише тому, що «вирівняти» виготовленого ще в 1915 році й зображеного як переможця Полтавської битви Петра І на повен зріст (його бронзова фігура має висоту 2 метри 4 сантиметри) з двома іншими історичними персонажами практично неможливо. Зрештою, за будь-яких обставин у цьому новітньому «тріумвіраті» російський цар виглядатиме полководцем, який приймає капітуляцію. Не кажучи вже про те, що, за свідченням істориків, Іван Мазепа взагалі не був на полі, де відбувалася вирішальна битва Північної війни.

Іще прикріше, що втілення «шахового» задуму фактично поховає сьогоднішні прагнення представників місцевих націонал-демократичних і патріотичних сил встановити пам’ятник гетьману Івану Мазепі в центрі Полтави, а не за дев’ять (!) кілометрів від її «пуповини», де розташований музей «під охороною» Петра І.

Адже центральну частину міста за три століття буквально нашпигували пам’ятниками на честь «подвигів» Петра та «во славу русского оружія», здобутого у битві, що стала найбільшою історичною поразкою України. Водночас жодної меморіальної згадки про те, що Полтавський полк у тій війні й битві підтримував не російського царя, а провідника своєї козацької держави Івана Мазепу, й досі немає.

Нові ж керівники мерії на догоду пригодованим українофобам затято намагаються «виселити» його на далекі околиці міста. Попри те, що очільники облдержадміністрації лобіюють встановлення пам’ятника Івану Мазепі в центрі Полтави. За словами «губернатора» Полтавщини Валерія Асадчева, головним арбітром у досить «гарячій» публічній полеміці між обласною та міською владою з приводу конкретних адрес вкладання коштів на пам’ятник має стати Кабмін, який виділяє гроші на реалізацію цих ініціатив.

Джерело: “Україна молода”