Початкова сторінка

Прадідівська слава

Українські пам’ятки

Будь гордий з того, що Ти є спадкоємцем боротьби за славу Володимирового тризуба

Богдан Хмельницький

?

2009 р. Плюс Петро, мінус Мазепа…

Ірина Соколова

Дата: 04.06.2009

Російський цар Петро Перший – могутній володар, спаситель України від віроломних місцевих зрадників. А гетьман Іван Мазепа вів, мовляв, таємні перемовини зі шведами, хитрував, ото й поплатився за зрадництво! Про це сотні туристів дізнаються сьогодні з експозиції державного музею, що в історико-культурному заповіднику «Поле Полтавської битви».

Дізналися й ми, студенти з Харкова, що побували на місці історичних подій. Виявилося, що ще у 2008 році були виділені кошти на оновлення експозиції та довкілля. Помітно, що тут готуються до відзначення 300-ліття знакової битви. На прилеглих до музею теренах зносять старі будівлі, на місці яких мають з’явитися російські редути, лагодять доріжки. Найкраще доглянута могила російських воїнів.

У Музеї Полтавської битви сивочола екскурсовод охоче й детально розповідає про дитячі та юнацькі роки Петра І, його «потішні забави», про міждержавні стосунки і зіткнення Росії та Швеції. При цьому досить завуальовано згадуються причини, які змусили українців шукати підтримки у шведів.

У залах чомусь забули згадати, як після Переяславської ради – упродовж 50 років до Полтавської битви – росіяни грабували й мордували українське населення. Про «приборкувальні» походи білгородського воєводи Григорія Ромодановського та московського боярина Олексія Трубецького, що змусили українців таки вдатися до захисної і переможної Конотопської битви 1659 року.

Куди не зазирнеш, в усіх залах музею – Петро І. Ось він командує військами на полі бою, ось приймає капітуляцію полонених шведів, переможені командири передають йому зброю. Картини, скульптури. Ну просто тобі вершитель доль! Мало хто замислюється, скільки горя принесло правління його та наступників нашим землям, скільки Україна втратила від присутності цього «старшого брата». І ще невідомо, скільки втратить…

І нічого немає про жорстоку розправу над Батурином, Чигирином, терор і мордування мирного українського населення. Лише в кінці розповіді екскурсовод повідомить, що внаслідок полтавської поразки Україна остаточно втратить свою самостійність і перетвориться на ще одне генерал-губернаторство Росії.

…Хлопці з Харківського автотранспортного технікуму зацікавлено розглядали зразки зброї часів Полтавської битви, зазирали до макета корабля, що «підтримував російську велич» на морях. Уявила, що ось зараз вони вийдуть із музею, поїдуть до Харкова і розповідатимуть ровесникам, знайомим та батькам, як вдало Петро І та його браві вояки розправилися зі зрадниками. І знову, уже серед нових поколінь гулятиме отой «мислевірус» про нашу ненадійність, підступність, хитрість.

«Нинішня експозиція продовжує працювати на уславлення Петра І та російської зброї, – писав член урядової делегації з відзначення історичних подій у Полтаві, професор НаУКМА Володимир Панченко. – Той, хто побуває на території заповідника «Поле Полтавської битви», може пересвідчитись, що реально тут господарює не Україна, а Росія». І це незважаючи на Указ Президента України від 9.11.2007 р. «Про відзначення 300-річчя подій, пов’язаних із воєнно-політичним виступом гетьмана Івана Мазепи та укладенням українсько-шведського союзу» та відповідне розпорядження Кабміну 2.04.2008 р.

До речі, згідно з цим розпорядженням, бюджету області виділялась державна субвенція на упорядкування експозиції та території заповідника. Ось тільки контролю над цим із боку державних чиновників особливо не помітно. Тим часом у центрі українського державного заповідника готуються відкрити… Російський культурний центр. І православну школу (якого патріархату, неважко здогадатись).

Є величний храм, збудований Російською імперією. І один «самодіяльний» хрестик при дорозі, яким свого часу громадські організації пошанували загиблих козаків. Мер Полтави Андрій Матковський не проти встановлення пам’ятника Мазепі, але не в Полтаві, а десь у селі Яківцях (що є, за висновком місцевих активістів «Просвіти», насмішкою над історією та здоровим глуздом.

Місце пам’ятнику – саме в центрі Полтави, для якої та України в цілому гетьман зробив набагато більше, ніж дехто з нинішніх чиновників). На думку мера (яку передає сайт «Українські новини»), у час відзначення пам’ятних подій полтавці та гості міста «повинні відпочивати, знайомитися з історією, проводити дозвілля на «Полі Полтавської битви». І не пов’язувати це все «з політикою».

Джерело: “Україна молода”