Іуда повертає тридцять срібняків

Людмила Міляєва

24. «Іуда повертає тридцять срібняків» (?).

Розміщення під «Деісусом» подібної сцени є цілковитою несподіванкою. Звичайно у «страсному» ряді цей сюжет ми знаходимо завжди перед «Несінням хреста». Важко з певністю сказати, що змусило автора змінити встановлений порядок. У всякому разі, обидва сюжети – й «Іуда повертає тридцять срібняків», і «Самогубство Іуди» (із чортом на шиї), здаються дещо єретичними на відведеному для них місці. Цілком можливо, що автор (або замовник) свідомо виділив у циклі тему зрадництва, злободенну в 20 – 40-і роки XVII ст. Від сцени лишилися жалюгідні рештки, але й вони дають уявлення про те, наскільки вона була цікава. Дві руки зліва (можливо, руки Іуди), фрагменти двох гротескних голів у чорних пухнастих шапках із круглим яскраво-червоним денцем – справа, витонченої форми червоний глечик у центрі й рослинний орнамент знизу – ось все, що ми маємо, аби реконструювати композицію клейма. Здається, що вона могла нагадувати праву частішу сюжету «Прнведоша Іісуса Христа на судмище», де Іуда отримує свої тридцять срібняків. Тим більше, що і в стінопису церкви св. Юра в Дрогобичі сюжет «Іуда повертає гроші» має ту ж схему. Клеймо, яке ми розглядаємо, певно, було насиченіше в кольорі, ніж «Приведоша…». На ньому великі площини чорного й білого були обіграні яскравим кармінним червоним кольором, від чого сцена набувала разючого декоративного ефекту.