Початкова сторінка

Прадідівська слава

Українські пам’ятки

Змагатимеш до посилення сили, слави, багатства і простору Української держави

Богдан Хмельницький

?

Зняття з хреста

Людмила Міляєва

Зняття з хреста

Розмір зображення: 609:800 піксел

Зняття з хреста. Фрагмент. Джерело: Міляєва Л.С. Стінопис Потелича. – К.: Наукова думка, 1969 р., с. 159.

18. «Зняття з хреста» (92.5: 59 см) – клеймо дуже погано збереглось, осипалося й позатікало (середина зображення, тло); права частина закрита лисицею, поперечні тріщини дошки призвели до значної втрати фарбового шару. Але й за фрагментами, що лишилися, все ж можна скласти уявлення про композицію.

Майстер «Страстей» зупинився на тому варіанті «Зняття з хреста», у якому Марія з учнями вкладають тіло Христа на тканину, що нагадує наше українське рядно. Никодим та Іосиф стоять на драбині, від чого створюється враження, ніби Христа зняли щойно. Плавність л:нії в «страсних» композиціях Потелича мають лише два сюжети – «Зняття з хреста» і сусідній – «Покладання в труну». В «Знятті» плавна заокруглена параболічна лінія зв’язує фігури Никодима й Іосифа на хресті, драбину, богоматір і тіло Христа на плащаниці. Така замкнутість співзвучна мінорному настрою, ним проїінята вся сцена. Художник відійшов від сухого переліку легендарних подій, від натуралістичних деталей, що часто наявні на іконах і в розписах (витягання кліщами гвіздків з ніг та ін.). Автор, мабуть, бачив, їх за межами прекрасного. Психології народного майстра була чужа подібна «всеїдність». Ремеслу маляра було притаманне своєрідне пуританство; його мистецтво, як і народна творчість, мало бути поетичним. І в цьому він завжди був послідовним. Глибоке людське горе – головна думка сюжету; воно читається в пластиці схилених над мертвим тілом постатей, у них єдине почуття скорботи. Біле, чорне й блакитне – ті фарби, з яких складається скупа гама цієї стриманої й ритмічної композиції.