Початкова сторінка

Прадідівська слава

Українські пам’ятки

Пам’ятай про великі дні наших Визвольних змагань

Богдан Хмельницький

?

Могила Красножона Я.Д.

Юлія Нестеровська

Могила Красножона Я.Д., 1987 (іст.). Ліворуч від центральної алеї. За церквою ап. Петра і Павла.

Красножон Яків Денисович (29.09.1911, с. Жашків, тепер місто, районний центр Черкаської обл. – 9.09.1986, м. Суми) – український скульптор, історик, член Союзу художників СРСР.

Навчався на художньому робітфаці (1930 – 31), у Харківському художньому інституті (1931-33). 1937 закінчив історичний факультет Одеського університету. Учасник Другої світової війни. Мав кілька урядових нагород.

Працював в основному у галузі монументальної пластики. Провідний жанр його творчості – скульптурний портрет. Учасник кількох республіканських і обласних художніх виставок. Ряд його творів експонується в музеях України. Пам’ятники Т.Шевченку стоять на головних вулицях м. Сум (1957), Недригайлова, Лебедина Сумської обл. Автор пам’ятників П.Грабовському (1964) у с. Грабовському Сумської обл., Устиму Кармалюку (1965) у с. Кармалюкове Жмеринського р-ну Вінницької обл. Успіхом скульптора є погруддя С.Ковпака, П.Рибалка, Л.Симиренка, Лесі Українки, М.Островського, В.Сосюри, скульптурний портрет композитора М. Лисенка.

Стелу в чорного граніту /1,74 м/ з барельєфним портретом з бронзи та анотаційним написом на чоловому боці встановлено на могилі у 1987.

[Словник художників України. – К., 1973. – С. 117; Ступак Ю. П. Видатні художники на Сумщині / Ю. П. Ступак. – Х., 1969. – С. 47; Українські радянські художники : довідник. – К., 1972. – С. 236; Справочник членов Союза художников СССР. – М., 1982. – С. 681.]

Джерело: Звід пам’яток історії та культури України. . – К.: 2017 р., с. 210 – 211.