Початкова сторінка

Прадідівська слава

Українські пам’ятки

Здобудеш Українську державу
або згинеш у боротьбі за неї!

Богдан Хмельницький

?

Церква св.Миколи

Церква св.Миколи

Розмір зображення: 740:800 піксел

Загальний вигляд з позиції С3. Фото Богдана Мартинюка, травень 1999 р. Джерело: Слободян В. Церкви Холмської єпархії. – Львів: Наукове товариство ім. Шевченка, 2005 р., с. 413.

Православна церква діяла в 1995 р. [Купріянович Г., Рошенко М. Холмщина – минувшина і теперішність. – Пам’ятки України, 1995 р., № 3].

Drewniane cerkwie unickie:

1. w zakończeniu ul. Starocerkiewnej, parafialna pw. św. Jerzego, wzmiankowana przed poł. w. XVII, rozebrana w r. 1817, kolejna istniała jeszcze w r. 1904, w tym czasie zamknięta;

2. na przedmieściu Krasnobrodzkim, pw. Wniebowzięcia NMP,

3. i na przedmieściu Lwowskim, pw. Mikołaja bpa, obie wzmiankowane ok. poł. w. XVII.

Cerkiew prawosławna, pw. Św. Mikołaja, w Tomaszowie Lub.

Церква св. Юрія / св. Миколи

Вперше міська церква св. Юрія згадується у документах 1620 р. 1 Правда, перед церковним судом єпископа Арсенія Андрієвського у 1616 р. був поставлений томашівський парох Іван Охрімович за не-достойну поведінку. 2 Священиком церкви св. Юрія у 1635 р. був о. Стецько Коваль. 3 Окрім церкви св. Юрія існували і передміські церкви, які в кінці XVIII ст. були приєднані до міської парафії. В акті візитації 1790 р. згадується дерев’яна міська церква. 4 З 1875 р. – православна. Стара дерев’яна будівля вже не задовільняла вимог міської громади і у 1885 р. 5 затверджено проект нового мурованого храму. У 1889-1890 рр. на місці давнішої зведено муровану церкву св. Миколи в неоросійсько-візантійському стилі. Будівництво коштом уряду здійснив підрядчик Еттінґер, 6 а нагляд за ним проводили архітектор-будівничий К. Н. Дроз-довський та десятник Гаврило Арбузов з Владімірської губернії. 7 Іконостас виконав власник живописної майстерні і іконопису московський купець Кузьма Морозов. 8 Освячена у 1890 р. 9 Діяла весь міжвоєнний період і період другої світової війни. Зачинена щойно після виселення українців під час акції “Вісла” у 1947 р. Знову відчинена як православна парафія між 1957 та 1967 рр. 10 Відремонтована в 1983-1985 рр. 11

Розташована в центрі міста на рівній ділянці. Мурована, хрещата в плані тринавова п’ятиверха церква в російсько-візантійських архітектурних формах. Споруда виділяється точно знайденими пропорціями “загостреного” силуету, раціональністю застосування модернізованих архітектурно-декоративних деталей. Кубічний основний об’єм по центрі вінчає більша стилізована в російському стилі наметова баня з маківкою, поставлена на світловий восьмибічний барабан. Кути головного об’єму вінчають такі ж тільки менші бані. До головного об’єму зі сходу прилягає нижчий, півциркульно в плані завершений вівтар з двома прямокутними захристіями по боках. Входи, влаштовані в західній стіні присінку та північній і південній головного об’єму, а також вікна прикрашені сандриками, стилізованими у формах російської московської архітектури XVII ст. Кути об’ємів підкреслені тричвертевими півколонами зі стилізованими капітелями. Тиньковані стіни завершені профільованим ґзимсом. Зберігся внутрішній вистрій з часу побудови церкви.

1. Крип’якевич І. Церкви Холмщини і Підляшшя. – Холм, 1944. С. 45-49; Ликвидированные приходы и церкви Холмской греко-униатской епархии. Томашевский уезд. // ХВЕВ, 1891. № 16. – С. 257-260; Лонгинов А. Червенские города. – Варшава, 1885. – С. 293.

2. ЦДІА, фонд 201, опис 4б, справа 205, аркуш 31.

3. Там само. Аркуш 167.

4. АРР, ABGKP, Sygn. 380, а. 2.

5. Archiwum Państwowy w Lublinie, Zespół Rząd Gubernialny Lubelski, Sygn. 1885:5.

6. Памятная книжка Люблинской губернии на 1890 год. Люблин 1890. – Приложение.

7. ХВЕВ, 1890. № 24. – С. 441.

8. Памятная книжка Люблинской губернии на 1890 год. Люблин 1890. – Приложение.

9. ХВЕВ, 1890. № 24. – С. 441.

10. Ігнатюк І. Холмщина і Підляшшя. // Церковний календар. 1989. – Сянок. – С. 128-131.

11. Там само.

Джерела::

Слободян В. Церкви Холмської єпархії. – Львів: Наукове товариство ім. Шевченка, 2005 р., с. 412 – 413.