Будинок Гізели

Михайло Сирохман, Олена Зубовська

Розмір зображення: 607:597 піксел

«Будинок Гізели», 1903, 1907 (іст., архіт.). Вул. А. Волошина, 13. Hині Ужгородське державне музичне училище ім. Д. Задора. Розміщений на червоній лінії забудови вулиці з невеликим схилом у центральній частині старого міста.

Зведений у стилі сецесії, двоповерховий, з цоколем, цегляний, тинькований. Фасадна частина розділена на яруси двома виразними подвійними карнизами з широкими смугами між ними. Нижня смуга, декорована прямокутними вставками, відділяє темну стрічку цоколя. Вікна нижнього ярусу з профільованим обрамленням і сандриками над ними спираються на карниз. Верхня смуга має гладку поверхню. Вікна другого поверху так само спираються на карниз і мають профільоване обрамлення, але сандрики відсутні. Під лінією даху проходить третій найвибагливіше профільований подвійний карниз. Площини стін декоровано рустом.

Найбагатше оздобленою є центральна секція, що об’єднує по вертикалі обидва поверхи і завершується над лінією даху урочистим фронтоном. Найпишніше декоровано головний елемент нижнього ярусу – вхід, виділений ледь помітним ризалітом. Обабіч обрамленого дверного отвору виведено пілястри з базами на рівні цоколя та іонічними капітелями, над ними розкішний сандрик, що імітує антаблемент. Вище мініпілястри підтримують трикутний фронтон. Центральне вікно другого ярусу оздоблено пілястрами з рустом, що імітує грубо оброблений камінь. Пілястри підтримують кінці розірваного карнизу. Над вікном – криволінійний сандрик. Фронтон над дахом колись увінчувався масивним хрестом, біля основи його декоровано акротеріями. Легкий елегантний фасад будинку став окрасою міста. Будівля належить до найкращих споруд міської забудови зламу 19 і 20 ст.

Будинок зведений 1902-03 для першого церковного дівочого виховного закладу міста, створеного під керівництвом чотирьох римо-католицьких сестер милосердя, про що свідчить угромовний напис на мармуровій табличці фасадної стіни будівлі: «Gizella-ház» – «Будинок Гізели». Це був один з перших приватних закладів такого типу в Ужгороді. У 1907 будівлю значно розширили і вона набула сучасного вигляду.

Первісно тут розміщувалася початкова школа, інтернат на 30 дівчат, курси рукоділля й музики. На другому поверсі, з боку вулиці, знаходилася каплиця «Серце Ісуса».

Покрівлю увінчував купол з масивним хрестом, а у верхній частині фасаду, у невеликій ніші була вкомпонована скульптура св. Гізели (бл. 985-1065) – дружини першого угорського короля Стефана Святого, яка після смерті чоловіка повернулася на батьківщину в Баварію, де стала монахинею, а після смерті була проголошена святою.

У радянські часи «Б.Г.» закрили й передали музичній школі. Хрест на даху зняли, а скульптуру св. Гізелли замурували. У 1996 скульптуру відновили. Нині тут розміщене Ужгородське державне музичне училище ім. Д. Задора, створене 1945. У 1972 до споруди добудовано чотириповерховий корпус з великим концертним залом, навчальними аудиторіями й адміністративною частиною.

Фундаторами закладу стали вихованці консерваторій Відня, Праги, Будапешта, Санкт-Петербурга, Свердловська, Києва: Д.Є. Задор, С.А. Хосроєва, З.Є. Лендєл, К.Й. Воска, Й.Я. Гергей, А.Є. Задор, П.А. Милославська, В.К. Ромішовська, В.Л. Волинський, П.П. Милославський, С.Б. Факторович, Л.Ф. Клєпіков, В.Л. Гошовський, П.М. Нефьодов. На поч. 1950-х створено студентські колективи: хор, симфонічний і духовий оркестри, оркестр народних інструментів, ансамбль скрипалів.

У 1960-1970-х зріс набір студентів, відкрилися вечірній і заочний відділи. За 65 років роботи заклад закінчило понад 5 тис. студентів. Переважна їх більшість стала музикантами-педагогами, артистами, концертмейстерами, солістами, композиторами.

Нині в училищі працюють 130 викладачів. З 2001 на базі училища відкрито Ужгородський заочний факультет Донецької державної музичної академії імені С. Прокоф’єва.

Джерела і література

«Будинок Гізелли» // Цікаве Закарпаття. – cikave.com.ua; Будівля училища // Ужгородське державне музичне училище імені Д.Є.Задора. – muzdepartament.uz.ua; Кобаль Й. Ужгород відомий і невідомий. – Львів: Світ, 2003. – С.79.

Джерело: Звід пам’яток історії та культури України. . – К.: 2017 р., с. 43 – 44.