Пивоварний завод
Василь Слободян, Юрій Туряниця
Розмір зображення: 800:532 піксел
Споруди пивоварного заводу, 1781 (іст.-архіт.). Вул. Ракоці, 2. На червоній лінії забудови вулиці, в історичній частині міста. Масивна кам’яна споруда колишнього пивоварного заводу, яку збудувала казенна домінія у 1781 (про що свідчить дата, вказана на її фронтоні). Будівля складалася з двох частин, нижньої, яку використовували у якості амбару і складського приміщення, а верхня частина була відведена під пивоварний завод.
Підприємство проіснувало до 1889, об’єкти на території заводу були ліквідовані, а його нижня частина використовувалася торгівцями вина і для складування товару. Будівлю викупив Ізидор Гутманн, який облаштував у ній готель «Совине гніздо», а на його внутрішньому подвір’ї збудував літній театр, де упродовж червня-липня відбувалися театральні вистави. 1903 театр згорів, після чого міська влада збудувала міський театр на пл. Театральній.
За часів радянської влади будівлю займали облхарчторг і торгівельні організації. У 1940-х верхній поверх знищили, а будівлю колишнього пивоварного заводу знесли. Вціліло лише приміщення, оголошене пам’яткою архітектури республіканського значення. У 1990-х підвальне приміщення не використовувалася. У 1980, на момент визнання будівлі пам’яткою архітектури, площа ділянки, на якій вона розміщувалась, сягала 2680 кв. м, а під саму будівлю було відведено 1383 кв. м. У 2003, 2011 проведено часткові реконструкції, її територію обнесли кованим парканом, біля винних сховищ замінено мощення.
Пам’ятка належить до типових господарських споруд кін. 18 ст. Складські приміщення мають продовгувату форму і сягають 150 м, на кінцях яких є виступи у сторону вул. Ракоці. Ширина будинку разом з виступами – 35 м, довжина – 78,4 м.
Мурована триповерхова будівля, Ш-подібна в плані зі зрізаним середнім крилом. Західне крило укріплене трьома контрфорсами. Дах будівлі критий черепицею. Міжповерхові перекриття склепінчасті. Внутрішні подвір’я влаштовані на двох рівнях, з них верхнє укріплене підпірною стіною, розташованою паралельно до головного фасаду. В’їзд на верхнє подвір’я – по пандусу. Стіни тиньковані. Зі сторони головного фасаду бокових крил тиньок знятий і відкрита кам’яна кладка споруди на рівні першого поверху. Фасад членований горизонтальними карнизами. Віконні прорізи прямокутної форми на головному фасаді мають тиньковані профільовані обрамлення. В останні роки в будівлі довгий час працювали різні громадські організації, а винні приміщення використовувалися для фестивалів вина, продажу меду, солодощів та як туристичний об’єкт. 2015-16 споруду і прилеглу територію комплексно реставрували за міжнародним грантом.
Джерела і література
Архів Львівської філії Інституту «Укрпроектреставрація». – А-3-64-1; Кобаль Й. Ужгород відомий і невідомий. – Львів, 2003. – С.139-141.
Джерело: Звід пам’яток історії та культури України. . – К.: 2017 р., с. 108 – 109.