2017 р. Звід пам’яток України
Кость Присяжний
Розмір зображення: 607:800 піксел
Ансамбль споруд костьолу св. Яна Капістрана і монастиря св. Франциска, 17-18 ст. (архіт.). Вул. Миру, 3. На червоній лінії забудови вулиці. Вежа храму є одним з важливих акцентів центральної частини міста. З архівних джерел існування монастиря францисканців у місті засвідчується з 15 ст. Однак натурні дослідження реставраторів не виявили будь-яких ознак готичних споруд. Грамота Габріела Перені від 6 червня 1671 датує початок робіт по спорудженню костьолу. Ці роботи переривалися і були продовжені після 1717, коли місто зазнало нападу ординців. Після падіння вежі в 1845, її барокове завершення замінили ампірним шпилем у 1847.
Ансамбль споруд складається безпосередньо з костьолу і прилеглих двоповерхових корпусів келій, які утворюють невелике внутрішнє подвір’я. З південного боку келій знаходяться залишки монастирського саду.
У 1717 споруди були поруйновані ордами хана Гірея (?!), а 18 ст. були відбудовані вже з рисами, притаманними барочному стилю. Костьол строго орієнтований входом на північ. Зальний простір костьолу квадратної форми, всередині зм’якшено закругленими кутами і перекрито сферичним куполом. Над нартексом, що видовжує основний об’єм, підноситься центральна дзвіниця. По боках нартексу містяться гонтові сходи. Дещо вужчий вівтар ззовні має скошені кути, а всередині стіни м’яко вигнуті. Вежа легко розкреповує головний фасад з фронтоном.
Верхня частина фронтону на місці з’єднання з вежею оздоблена невеликими бароковими волютами. Велике жалюзійне вікно вежі оформлене грецьким фронтоном на іонійських півколонах. Наріжники храму та центральну виступаючу частину оздоблено пілястрами. Інтер’єр з живописом 1847 освітлено високими вікнами з ламаним луковим завершенням. До костьолу прилягають монастирські келії без оздоб на фасаді, з незамкненим внутрішнім двором. Двоповерхові кам’яні корпуси зберегли в основному планувальну структуру та склепіння на обох поверхах. При реставраційних роботах, розпочатих 1979, відновлено високий гонтовий дах.
Ансамбль споруд костьолу і монастиря св. Франциска є одним з цікавих зразків поширеного будівництва сакральної архітектури Виноградівщини на межі віків 15 – 17 ст. Костьол при монастирі францисканців за радянської доби до 1989 був зачинений, з 1998 належить римо-католицькій громаді. У костьолі збереглись фрески 19 ст. та залишки фрагментів готичної кам’яної пластики біля алтарної частини. У приміщеннях монастиря перед приходом радянської влади функціонувала церковноприходська школа. З кінця 1940-х рр. тут розмістилися численні контори, підприємства й організації. У 1960-х рр. сюди вселився Виноградівський районний історикокраєзнавчий музей.
Джерела і література
ПГиА УССР. – Киев, 1985. – Т.2. – С. 177; Архів л/ф Інституту «Укропроектреставрація». – Арх. № 3-71-14; Горват Василь. Не той тепер Севлюш…// Новини Закарпаття. – 2007. – 12 травня.
Джерело: Звід пам’яток історії та культури України. . – К.: 2017 р., с. 196 – 197.