Початкова сторінка

Прадідівська слава

Українські пам’ятки

Ненавистю і безоглядною боротьбою прийматимеш
ворогів твоєї нації

Богдан Хмельницький

?

Палац енергетиків (№ 16)

Олена Кузьменко

Палац енергетиків (№ 16)

Розмір зображення: 761:437 піксел

Фото 2008

Палац енергетиків, 1949 (архіт.). Бул. Вінтера, 16. Розташований в історичній частині Запоріжжя, з якої починалося будівництво найбільшого в Європі гідровузла – Дніпрогесу.

Автори проекту архітектори І. Купеціо, В. Алферов. Будівництво в Запоріжжі Палацу енергетиків припало на період, коли в радянській архітектурній практиці широкого поширення набуло пряме звернення до прийомів і принципів ретроспективізму, орієнтованого на класичну спадщину.

Двоповерхова цегляна «П» – подібна в плані будівля Будинку культури побудована по червоній лінії бульвару Вінтера. Композиція головного фасаду асиметрична, що відповідає внутрішньому плануванню будівлі. Головне приміщення в будинку – зал для глядачів, що продиктував центрально-осьове планування цієї частини, характерне для класичних театрів. По цій осі автори і розмістили головний вхід, оформивши його плоским портиком з аркадою, що завершується трикутним щипцем.

Центральна частина тимпану прикрашена ліпним картушем. Вхідна частина в будинок оформлена глибокою нішею. Якщо зовнішні арки позбавлені всілякого обрамлення, то внутрішні – пишно декоровані і нагадують фрагмент інтер’єру, ніж екстер’єру. Напівциркульні архітрави отворів входів першого поверху окреслюють великі напівкруглі вікна з балконними дверима. Балкони невеликого вильоту. Під балконами розміщені ліпні картуші з елементами радянської геральдики – п’ятикутними зірками і гілками лавра. Архивольти прикрашені скульптурним орнаментом з волют з пальметами, плетінкою і ритмом дрібних розеток. Багатоступінчатий ганок виконаний на три сторони з урахуванням падіння рельєфу місцевості у напрямі до Дніпра. Проміжний майданчик ганку утворює протяжний по фасаду подіум і обмежується підпірними стінами – парапетами з вазонами.

Права частина фасаду вирішена рівномірним ритмом віконних отворів. По першому поверху великі, прямокутної форми вікна з наличниками, прикрашеними ліпним узором з пальмет. На другому поверсі – частіший ритм напівциркульных отворів вікон і балконних дверей, об’єднаних одним довгим балконом.

Бічний фасад, що виходить на бульвар Вінтера, вирішений чергуванням арочних порталів на два поверхи і прямокутних вікон , що повторюють оформлення головного фасаду.

На одній вісі з цими вікнами на рівні другого поверху розміщені восьмигранної форми вікна, аналогічні вікнам головного порталу.

Високий цоколь будинку фанерований блоками туфу грубої обробки. Завершує будівлю легкий профільний карниз і над ним гратчаста бетонна огорожа похилої покрівлі.

Над дахом підноситься колосникова коробка головного залу для глядачів.

Палац енергетиків є пам’яткою архітектури і містобудування кінця 1940-х років.

[Власов В.Г. Стили в искусстве. – Спб., 1995. – С. 7.]

Джерело: Матеріали до багатотомного «Зводу пам’яток історії та культури України»: Запорізька область. – К.: 2016 р., , с. 65 – 66.

Більше фотографій: