2007 р. “Перлина” Чернівців стане “перлиною” світу. Колишню резиденцію митрополитів…

Оксана Ґедзь, “Вечірні Чернівці”

2007 р. “Перлина” Чернівців стане “перлиною” світу. Колишню резиденцію митрополитів приголубить ЮНЕСКО

Дата: 19.04.2007

У той час, як земляни заходилися визначати сучасні сім чудес усього світу, сім див свого, вітчизняного, масштабу окремо визначає Україна. Хтозна, чи потрапить до їх числа колишня резиденція буковинських митрополитів – нинішні центральні корпуси Чернівецького національного університету.

Та як стало відомо «Вечірці», «перлина» Чернівців має іншу – не менш вагому і престижну перспективу. «Торік пакет необхідних документів адміністрація вузу подала в ЮНЕСКО для надання архітектурному ансамблю колишньої митрополичої резиденції статусу культурної пам’ятки світового значення», – каже проректор ЧНУ Олександр Ушенко. Інформації про те, як просувається справа, Олександр Григорович, за його словами, не має. Втім, зі своїх поінформованих джерел «ВЧ» стало відомо, що папери з Чернівців уже на розгляді у штаб-квартирі ЮНЕСКО в Парижі.

Тим часом, у резиденції наводиться «марафет». Реставрацію старих корпусів розпочали із заміни покрівель. Першим об’єктом реставрації став шостий, семінарський, корпус ЧНУ і семінарська церква. Вигравши тендер, у вересні 2006 року до роботи взялася фірма «Кам’янець-Подільська реставрація». Її фахівці відновили бані куполів церкви, перекрили вежі. А от із власне дахом довелося зачекати.

Оскільки заміна покрівель можлива лише за наявності усіх необхідних (загалом семи) кольорів черепиці, до дахів реставратори взялися тільки на початку грудня. Річ у тім, що австрійська фірма «Тондах», у якої замовили черепицю, не спромоглася одночасно доставити до Чернівців черепицю всіх потрібних відтінків. Через це, аби не втратити неосвоєні кошти, наприкінці року реставраторам довелося працювати мало не в цілодобовому режимі: для цього темної пори дах шостого корпусу освітлювали потужні прожектори.

На відміну від неякісної радянської черепиці, якою 35 років тому перекрили дахи резиденції, і котра давно покришилася та обвалилася, австрійська обіцяє протриматися значно довше. Крім належної міцності вона має ноу-хау, спроможне впродовж десятиліть зберегти непорушним неповторний візерунок покрівлі. Весь фокус у дірочках, які має частина черепичок. Завдяки їм ці черепички закріплюють шурупами, тим само запобігаючи не лише руйнуванню, а й навіть зміщенню загального візерунка.

«Дірчасті» черепички кладуть не суцільно, а розміщують у шаховому порядку через кожні чотири інші», – каже виконроб Чернівецької дільниці «Кам’янець-Подільської реставрації» Юрій Кучеренко. Водночас на дахах замінюють ринви – їх виготовляють тут-таки, вигинаючи листову мідь.

«З огляду на те, що внутрішній двір семінарського корпусу є горбкуватим, через що волога мимоволі стікає до стін, спричиняючи їхнє постійне замокання, перед початком реставрації було також здійснено дослідження стану фундаментів будівель. На щастя, від води вони не постраждали, хоча необхідні дренажні роботи все-таки доведеться виконати», – констатує помічник ректора ЧНУ з питань будівництва та капітального ремонту Катерина Коротенко. З іншого боку, так звані «геошурфи» дали змогу впевнитися у зсувобезпечності пам’ятки.

Єдина проблема, з якою нині доводиться мати справу реставраторам, то це перебої з фінансуванням. Якщо понад мільйонові гривень, необхідних для завершення робіт по семінарському корпусу, Київ вже дав «зелене світло»,то з шести мільйонів, потрібних для відновлення покрівлі п’ятого корпусу, цього року наразі більше-менше вирішена доля лише половини.

Джерело: “БукІнфо”