Початкова сторінка

Прадідівська слава

Українські пам’ятки

Пімсти смерть великих лицарів

Богдан Хмельницький

?

Будинок для гостей

Олена Конакова, Вікторія Черкаско

Будинок для гостей

Будинок для гостей 1822, у якому містився штаб 38-ї армії Південно-Західного фронту (архіт., іст.). Вул. 1 Травня, 29. На червоній лінії забудови вулиці. Архітектор невідомий.

Первісно використовувався як службовий будинок собору Покрови Пресвятої Богородиці. Є одним із 2 будинків, що стоять поруч, які називають «близнятами» (№ 29 та № 31). Однак при загальній схожості конфігурація плану, розташування приміщень та основні елементи декоративного оздоблення відрізняють будинки один від одного. Одноповерховий будинок № 29 виконаний у т. зв. «цегляному» стилі з використанням елементів давньоруського зодчества. У плані прямокутний.

Як головний, так і всі ін. фасади мають чітке горизонтальне членування, підкреслене метричними рядами віконних прорізів та елементів декору над рустованим цоколем. Пластика головного фасаду посилена деталями геометричного характеру: міжвіконними «дзеркалами», наріжними пілястрами, сандриками прямокутних віконних прорізів, декоративними фризами. Підвіконні ділянки оздоблені гутами та заглибленими у поле стіни «картинами», у які поміщені стилізовані розетки простого геометричного малюнка. Вікна прикрашені пологими трикутними фронтонами. Під простим увінчувальним карнизом – різної довжини краплі. Фасади виконані з високоякісної червоної цегли з використанням фігурної. Декоративні деталі виділені фарбою білого кольору.

1931 собор Покрови Пресвятої Богородиці був закритий, священиків виселили, і незабаром у будинку для гостей та трапезній розмістився військкомат. У трав.-черв. 1942 разом із військкоматом тут розташувався штаб 38-ї армії Південно-Західного фронту, яким командував генерал-майор артилерії (з 1942) Москаленко Кирило Семенович. До 2013 в цьому будинку розміщувався Куп’янський райвійськкомат. Згідно із постановою Кабінету Міністрів України № 389 від 03.06.2013 відбулося об’єднання військових комісаріатів у один військово-мобілізаційний заклад, з цього часу тут міститься Куп’янсько-Шевченківсько-Дворічанський районний військкомат.

Джерела та література:

Енциклопедія історії України: У 10 т. / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін.; Інститут історії України НАН України. – К.: Наук. думка, 2003-2013. – Т. 1, 5, 7, 10.

Кукса М. Війна, Куп’янщина, Пам’ять. 60-річчю Великої Перемоги присвячується. КПЛ. Куп’янщина, події, люди. – Куп’янськ, Балаклія: ВД «Балдрук», 2005.

Кукса М. Куп’янщина в потоці історії. – Х.: Харківський приватний музей міської садиби, 2009.

Кукса М. Подвиги батьків – спадщина синів // Книга пам’яті України. Харківська область: У 20 т. – Х.: Наукова редакція Харківського обласного видання Книги Пам’яті України, 1996. – Т. 9.

Москаленко К. С. На юго-западном направлении 1941 – 1943: Воспоминания командарма. – М.: Воениздат, 1979.

Удовик І., Кукса М. Україна, Слобожанщина, Куп’янщина. – Куп’янськ: Друкар, 1998. – Кн. 1.

Матеріали поточного архіву відділу пам’яток історії Обласний комунальний заклад «Харківський науково-методичний центр охорони культурної спадщини».

Джерело: Звід пам’яток історії та культури України: Харківська область. . – К.: 2018 р., с. 36.