Початкова сторінка

Прадідівська слава

Українські пам’ятки

Здобудеш Українську державу
або згинеш у боротьбі за неї!

Богдан Хмельницький

?

Будинок настоятеля

Олена Конакова, Ірина Осадча

Будинок настоятеля

Розмір зображення: 683:360 піксел

Будинок настоятеля, 1822 (архіт., іст.). Вул. 1 Травня, 21. З невеликим відступом від червоної лінії забудови.

Будівля виконана у простих класичних формах, які вписуються в типологію архітектури невеликих споруд провінційних містечок Російської імперії серед. 19 ст. Цегляна, одноповерхова з боку вулиці та двоповерхова з боку дворового фасаду. Розташована на похилому рельєфі, зовсім поряд із ділянкою кол. Покровського собору. Головний фасад вирішений асиметрично. По вертикалі розбитий на 3 частини: правобічна частина – на 4 віконних осі, ризаліт парадного входу та лівобічна – на одне вікно. Всі частини розмежовані рустованими пілястрами.

Парадний вхід обрамований порталом простої форми. Віконні прорізи, розмежовані пілястрами, які заглиблені у масив стіни, прикрашені сандриками та обмежені профільованим карнизом з краплями. Підвіконні ділянки акцентовані стрічкою «дзеркал». Увінчує будівлю профільований карниз з гутами.

На ін. фасадах декоративне оздоблення майже відсутнє. Стіни будівлі тиньковані, пофарбовані у притаманні стилю «класицизм» кольори: світло-жовтий з виділенням білим декоративного ліплення. Цоколь головного фасаду разом з ганком обличкований цеглою сірого кольору.

Згідно з планом м. Куп’янська 1916 в цій будівлі розміщувалося Куп’янське міське казначейство, за ін. даними – саме в цьому будинку мешкав настоятель Покровського собору. У 1946 тут містилося педагогічне училище, з 1961 – вечірня школа. 1970 у будинку розташувалася базова школа, а на 1-му поверсі – станція юних техніків, з 1972 – краєзнавчий музей.

Музей відкрито 24 груд. 1972. Створено раду музею, головою якої вибрано А. Коваля – завідувача громадським відділом культури міської ради. Директором народного музею історії Куп’янщини на громадських засадах став Ф. Кононенко – завідувач культмасовим сектором міського парку. Безпосередню участь у створенні краєзнавчого музею брав В. Курилов (1935 – 2005) – історик, місцевий поет-пісняр, автор гімну Куп’янська. Збирали матеріали та експонати для формування експозиції краєзнавчого музею ентузіасти: Ф. Кононенко, А. Коваль, художники Б. Шпиталенко, В. Чаленко, фотограф А. Нікіфорович. У формуванні музейного фонду та в облаштуванні музею брали участь І. Яковина, В. Друшляк, М. Курило. 1991 закладу присвоєно статус державного. Його фонди налічують бл. 6,5 тис. музейних предметів основного фонду та понад 2 тис. одиниць науково-допоміжного фонду.

2008 зроблено капітальний ремонт приміщення. Ліворуч від входу до музею розміщені 2 переносні гармати козацьких часів (17 – поч. 18 ст.). Біля дворового фасаду – половецька кам’яна баба (1,0 м × 0,4 м), яка має значні пошкодження: відсутня голова та частина тулуба.

Джерела та література:

Кукса М. Ф. Куп’янщина в потоці історії. – Х.: Харківський приватний музей міської садиби, 2009.

Удовик І., Кукса М. Україна, Слобожанщина, Куп’янщина. – Куп’янськ: Друкар, 1998. – Кн. 1.

Вісник Куп’янщини. – 2005. – 6 січ.

Джерело: Звід пам’яток історії та культури України: Харківська область. . – К.: 2018 р., с. 36 – 37.