Початкова сторінка

Прадідівська слава

Українські пам’ятки

Здобудеш Українську державу
або згинеш у боротьбі за неї!

Богдан Хмельницький

?

1999 р. Звід пам’яток Києва

Михайло Сагайдак

1999 р. Звід пам’яток Києва

План городища

Городище, селище, 11 – 13 ст.

(археол.).

Комплекс археологічних пам’яток часів Київської Русі. У північній частині міста, у південно-західному районі житлового масиву Вигурівщина – Троєщина, на північному березі оз. Гнилуша. Дослідили В. Завитневич (1880), П. Раппопорт (1950), М. Сагайдак (1990).

Городище

(археол.).

Розміри 120: 80 м, оточене кільцевим валом і ровом. Товщина культурного шару бл. 0,8 м. Досліджено частково вал і кілька поховань, які містилися в ньому; зафіксовано сліди пожеж. Знайдено фрагменти гончарної кераміки часів Київської Русі та пізнього середньовіччя. Дослідники ототожнюють пам’ятку з літописним Городцем (згадується під 1026, 1097, 1134, 1142, 1237 рр.), що стояв на р. Радосинь (згадується під 1111 р., тепер оз. Гнилуша), де укладено договір про поділ земель на Київську і Чернігівську, проведено князівський з’їзд, яким керував Володимир Мономах. У 15 ст., як вважають дослідники, на території городища стояв дерев’яний замок – заміська резиденція київського князя Симеона Олельковича (1455 – 70), зруйнований в 1482 р. ордами кримського хана Менглі-Гірея. За актовими документами 16 ст. ця місцевість, де було село під назвою Милославичі, належала Київському замку. З травня 1654 р. за універсалом гетьмана Б. Хмельницького його передано у володіння Михайлівському Золотоверхому монастиреві.

Селище (посад)

(археол.).

На північний захід і північний схід від городища, відразу за його оборонними спорудами. Площа бл. 5 га. Товщина культурного шару 0,3 м, розміщений плямами. Знайдено фрагменти гончарної кераміки, печини, органічні залишки. Датується 11 – 13 ст., ймовірно, є посадом городища. Тепер територія пам’ятки під приватними садибами. Матеріали обстеження зберігаються в Національному музеї історії України та Інституті археології НАН України.

Кучера М. П. Памятники Правобережья и Левобережья Днепра // Древнерусские поселения Среднего Поднепровья. – К., 1984.

Джерело: Звід пам’яток історії і культури України. – К.: 1999 р., т. 1 (Київ), с. 323.