Початкова сторінка

Прадідівська слава

Українські пам’ятки

Пам’ятай про великі дні наших Визвольних змагань

Богдан Хмельницький

?

Теремківське поселення

Марина Сергеєва

517. Теремківське поселення, 11 – 12 ст. (археол.).

На південній околиці Києва, масив Теремки-2. Поблизу витоків р. Нивка, на невисокому прирічному плато, за 40 м на північ від дерев’яного хреста, що стоїть неподалік від церкви Бориса та Гліба (вул. Маршала Якубовського).

Залишки укріплень не виявлені. Кваліфікується як селище відкритого типу. Входило до кола поселень, що складали південно-західну околицю стародавнього Києва, пізніше поблизу проходив стародавній поштовий тракт на Васильків, ймовірно, розташований там же, де й давньоруські торгові шляхи на південь та південний захід. Не виключено, що поселення було одним з сіл, які розміщувалися вздовж чи поблизу такого шляху. Відкрила і досліджувала М. Сергеєва 1991 (стаціонарні рятівні роботи), 2000 – 03 (розвідки та спостереження за земляними роботами). Обстежено ділянку навколо котловану заг. пл. бл. 1 тис. кв. м. Можливо, мало більшу площу, знищене ровами 20 ст. та лісонасадженнями. Культурний шар зберігся на незначній ділянці, коливається від 0,5 до 1,0 м; розташовувався під дерном у вигляді темного гумусованого грунту. Виявлено плями обпаленої глини; частково досліджено три давньоруські будівлі 11 – 12 ст., знайдено давньоруську кераміку.

Будівля № 1, кін. 11 ст. Майже знищена. Зберігся вхід у вигляді прибудови та фрагмент стовпчика північного наріжжя споруди. Прибудова заглиблена в грунт на 0,3 м від рівня виявлення.

Долівка основного приміщення лежала на глибині 0,62 м від рівня виявлення, місцями збереглися залишки дерев’яної підлоги. Піч, розташована у ближчому від входу лівому куті, збереглася на повну висоту. Склепіння в центрі обвалилося; залишки знайдено на черені. Піч глинобитна, особливістю є не куполоподібний, а плаский верх. Розміри по нижній частині: 147 × 120 см, по верху: 120 × 90 см. Заг. вис. від підлоги – 56 см, від поду – 47 см. Виявлено два рівні черені (товщина – 9 см).

Верхній складався з глиняної обмазки, під якою був прошарок битої кераміки.

Нижній, за конструкцією і розмірами ідентичний верхньому, лежав безпосередньо на долівці будівлі. Під піч заходили кінці дощок підлоги.

Будівля № 2, 1-а пол. 12 ст. Перекривала будівлю № 1, збереглася частково.

Розташовувалася безпосередньо на поверхні, піч не виявлена, можливо, не збереглася. Довжина північно-західної стіни – бл. 4,0 м. У північному наріжжі збереглися відбитки замка зрубу.

Будівля № 3, кін. 11 ст. На відстані 2,0 м на захід від будівлі № 1. Досліджено східну частину. Потужність заповнення, що збереглося (за західною стінкою котловану), – 0,5 – 0,6 м, заглиблена в материковий пісок на 20 см.

Північно-східну стіну простежено на 3,5 м (загальна довжина, ймовірно, становила 4,0 м). Піч глинобитна, збереглася на 44 см, по стінці профіль читався на вис. 75 см. Ширина в основі (частина, що вціліла) – 36 см. Челюсті повернено на південний схід. Підлога дерев’яна, горіла, збереглась у вигляді вуглистого прошарку.

Тепер пам’ятка – під приватними городами, інтенсивно розорюється.

Матеріали зберігаються в Інституті археології НАН України.

Література:

Івакін Г. Ю., Сергеєва М. С. Дослідження на житловому масиві Теремки-2 (м. Київ) // Археологічні дослідження в Україні 1991 р. – Луцьк, 1993.

Джерело: Звід пам’яток історії і культури України. – К.: 2011 р., т. 3 (Київ), с. 1577 – 1578.