Початкова сторінка

Прадідівська слава

Українські пам’ятки

Не завагаєшся виконати найнебезпечнішого чину, якщо цього вимагатиме добро справи

Богдан Хмельницький

?

Поселення на горі Дитинка

Ярослав Боровський

449. Поселення, 7 – 1-а пол. 12 ст. і могильник, кін. 10–11 ст., 2-а пол. 12–13 ст. (археол.).

На горі Дитинці, яка складається з двох плато, розташована на південному заході від г. Замкової і на північному заході від г. Старокиївської. Досліджували В. Козловська 1930, В. Даниленко 1969, Я. Боровський 1985–88.

У північно-західній частині другого плато (досліджено понад 50 кв. м) виявлено залишки орієнтованого за сторонами світу прямокутного житла з піччю у південно-західному куті. В його заповненні знайдено кілька розвалів ліпних і гончарних горщиків 7–8 ст. На південь від житла виявлено два гончарні горна 10 ст. У південно-західній частині першого плато (досліджено 60 кв. м) розкопано двокамерне каркасно-стовпове житло пл. 18 кв. м і господарські ями; знайдено уламки посуду 10–11 ст., плінфу, бронзовий амулет-сокирку, астрагали, невеличку свинцеву наковальню.

У південно-східній частині другого плато виявлено рештки споруди, ймовірно, кузні. Мала прямокутну форму (5,0 2,0–2,2 м), піч містилася у південному куті, залишки вогнища зі шматками залізного шлаку – у протилежному. Можливо, на цій території жили ремісники.

На горі Дитинці в різні роки знаходили поховання, здійснені за християнським обрядом. Шість поховань, досліджені на північно-західному краю гори, датуються кін. 10–11 ст. В одному з поховань знайдено денарій англійського короля Етельреда ІІ (985–1016). У похованні, дослідженому на західному краю урвища, небіжчика покладено у шиферний саркофаг 11 ст. На північно-західному краю гори та на південь від житла 10–11 ст. досліджено десять поховань 2-ї пол. 12–13 ст., орієнтовані головою на захід і південний захід.

Серед поховального інвентаря: мідна каблучка, хрестик із рожевого шиферу, кістяний гребінець.

Археологічні дослідження довели, що в 7 – на поч. 12 ст. на горі Дитинці було поселення, яке входило до складу Києва. З серед. 10 ст. тут жили ремісники, які оселялися за межами міських валів.

Починаючи з кін. 10 ст. (друге плато) і з 2-ї пол. 12 ст. (перше плато) на горі Дитинці був міський могильник (некрополь), що, ймовірно, займав всю площу гори.

Матеріали розкопок 1985–88 зберігаються в Музеї історії міста Києва.

Джерело: Звід пам’яток історії і культури України. – К.: 2003 р., т. 2 (Київ), с. 970 – 971.