Початкова сторінка

Прадідівська слава

Українські пам’ятки

Ні просьби, ні грозьби, ні тортури, ані смерть не приневолять тебе виявити тайни

Богдан Хмельницький

?

Микільські печери

Тимур Бобровський

Микільські печери

258. Микільські печери, 12–14 ст. (археол.).

Вул. Дніпровський узвіз. Поблизу Аскольдової могили, у південному схилі Панкратівського (Спаського) яру. Раніше називалися: печера Івана Грішного, Панкратівські печери, печери Аскольдової могили. Відкриті й обстежені громадською комісією під час впорядкування узвозу 1853.

Складаються з двох розміщених у два яруси і з’єднаних між собою підземних галерей з келією-каплицею та поховальною нішею. Загальна довжина обстежених підземних споруд – понад 40 м. На стінах печер зафіксовано численні написи – графіті давньоруського часу. Ймовірно, Микільські печери у 12–14 ст. були однією з частин печерного комплексу, пов’язаного з Києво-Печерською лаврою або Пустинно-Микільським монастирем. Печери частково зруйновано, частково законсервовано.

Матеріали досліджень 1853 не збереглися.

Література:

Киевские губернские ведомости. – 1853. – № 22, 25, 32, 41, 42; Срезневский И. Пещера Ивана Грешного и Феофила // Известия Императорского Археологического Общества. – СПб., 1859. – Т. 2. – Вып. 1.

Джерело: Звід пам’яток історії і культури України. – К.: 2003 р., т. 2 (Київ), с. 632.

План 1853 р.

1. Вхід до печери.

2. Келія-каплиця.

3. Перехід зі сходами.

4. Поховальна ніша.