Муромець городище

Михайло Сагайдак

298. Муромець, городище, 12–13 ст. (археол.).

У південній частині парку Дружби народів, на північ від Московського моста, у південно-східній частині о. Муромець. Відкрив М. Сагайдак 1982, обстежив 1990.

Пам’ятка ототожнюється з заміським двором Юрія Долгорукого «Раєм» (за переказами, розташовувався на Лівобережжі), або з островом, що згадується в літописі стосовно подій, що пов’язуються з ім’ям останнього великого князя київського Михайла Всеволодовича, який напередодні Батиєвої навали втік до Угорщини і 1241 на шляху до Золотої Орди не наважився зупинитися у місті, а «живяше под Киевом во острове» (можливо, мається на увазі городище на о. Муромець).

В описах Лівобережжя 16–17 ст. згадується о. Муравець; 1613 польський король Сигізмунд ІІІ подарував с. Милославичі разом з о. Муравцем київському ключнику С. Вигурі. Ймовірно, з часом, назва острова змінилася на «Муромець», і з 19 ст. саме вона зустрічається на планах та картах (зокрема на плані Києва 1902 – «Міський острів Муромець»). У давнину острів мав площу понад 60 га, в центрі були живописні озера Бобровня та Глибоке.

Городище пл. 3,5 га, у плані круглої форми. Оборонні вали навколо городища ледь помітні, з північно-східного боку виявлено залишки зовнішнього рову. Ширина валу та рову бл. 4,0–5,0 м. Вхід до городища містився з південного боку. Поблизу нього виявлено залишки рівчака, який виходив до протоки, що омиває острів. Можливо, в давньоруський час це був канал, яким з Дніпра можна було підпливти до городища. Археологічні розкопки не проводилися. Матеріали обстежень зберігаються в Інституті археології НАН України.

Джерело: Звід пам’яток історії і культури України. – К.: 2003 р., т. 2 (Київ), с. 799 – 800.