Початкова сторінка

Прадідівська слава

Українські пам’ятки

Пімсти смерть великих лицарів

Богдан Хмельницький

?

2009 р. Відкрита заява науковців Музею народної архітектури та побуту України

Дата: 14.05.2009

Документ дослівно. Відкрита заява науковців Музею народної архітектури та побуту України

Ми, науковці Музею народної архітектури та побуту України, чиїми зусиллями було започатковано та створено цей унікальний музейний комплекс, сформовано одну з найбільших у країні етнографічну колекцію (75 тис. експонатів), рішуче відкидаємо несправедливі звинувачення і тенденційно викладені факти, що містяться як у «Зверненні майстрів до Президента України В. Ющенка», так і в інших публікаціях Інтернет-виданнь щодо нашого Музею.

Передусім зауважимо, що ця брутальна кампанія, розгорнута проти Музею та керівництва ІМФЕ, приурочена до чергових виборів директора Музею, який для багатьох видається “ласим шматком” з огляду на привабливі землі на околиці Києва та цінні народномистецькі пам’ятки.

Відтак, мета ініціаторів цієї писанини очевидна – оскаржити вибір науковців Музею на посаду директора (обрано відомого вченого П. Федаку) та відсторонити від Музею його давніх і незрадливих колег і прихильників в особі співробітників та керівництва Інституту мистецтвознавства, фольклористики та етнології ім. М. Т. Рильського НАН України. Відомо, що директор цього Інституту, академік Г. Скрипник(на фото), яка восени 2006 р. призначена (на громадських засадах) науковим куратором нашого Музею, принципово і непоступливо обстоює разом з науковцями Музею його інтереси від численних зазіхань на його землі та майно корисливих людей від бізнесу.

За анонімними публікаціями вгадується опосередкована рука та інтереси тих, що отримали відмову від Г.Скрипник щодо їхніх претензій на Музей та спроб його комерціалізувати. Нині ці люди використовують прізвище колишнього співробітника Музею (нібито скривдженого О. Долі), щоб домогтися через різного роду інтернетівські “фальшивки” зірвати вибори і прочистити собі шлях до Музею.

Щодо самого О. Долі, то заяви про своє звільнення він вже писав неодноразово; та цього разу, за словами в.о. директора Т. Василенко, дуже наполягав на його звільненні. Ми запевняємо як очевидці, що як своє рішення про звільнення з роботи в Музеї, так і свою заяву про те, що він не висував свою кандидатуру на посаду директора Музею, О. Доля робив свідомо і самостійно.

До того ж, ми – науковці Музею, також не висували його кандидатури на посаду директора, оскільки знаємо, що йому добре вдається влаштовувати виставки та запрошувати на ярмарки майстрів, проте він не має менеджерських даних, необхідних керівнику такої багатопрофільної установи, як наш Музей, в якій треба забезпечити і фінансову, і будівельно-реставраційну, і наукову роботу.

Ми також опротестовуємо неправдиву, замовну інформацію, що з’явилася в Інтернеті щодо Весняного ярмарку, який відбувався у Музеї протягом 2-3 травня 2009 року. Проведення у Музеї ярмарків – давня традиція, яка була започаткована до приходу О. Долі на роботу в Музей і триватиме й після його звільнення.

За проведення ярмарку 2-3 травня цього року були відповідальні: в.о. заступника директора з наукової роботи Свирида Р. О. та члени Художньої ради у складі провідних науковців Музею: Орел Л. Г., Щербань С. О., Пономаренко С. Г., Зозулі Н. О., Верговського С. В., Зяблюк Н. С., Матійчука М. М., Кобальчинської Р. Р., Гайової Є. В. та ін. В ярмарку взяли участь понад 300 майстрів та 8 фольклорно-етнографічних колективів.

Науковцями була проведена Художня рада з оцінки мистецьких виробів та надані консультації для майстрів-початківців. Запрошеним майстрам було запропоновано житло (готель на вул. Предславинській) та створені умови для зберігання представлених на продаж виробів. Для харчування майстрів були організовані продуктові кіоски.

Керівництво Музею отримало чимало подяк від народних умільців. Декотрі з них (можливо через необізнаність) поставили свої підписи і були залучені до маніпулятивних спроб корисливих осіб втрутитися в обрання керівництва Музею і зірвати вибори. Ми дуже шануємо народних умільців, проте двічі на рік запрошуємо їх до Музею продавати свої вироби, а не обирати нам директора. Обрання керівництва науковим Музеєм – це прерогатива не народних майстрів, а колективу та Президії НАНУ, у віданні якого перебуває наш Музей.

Що ж до неправдивої інформації про роль академіка Г. Скрипник у долі Музею, волею якої нібито передано Музей у відання НАНУ, то повідомляємо, що ініціатива перепідпорядкування Музею (від Товариства охорони пам’яток до НАНУ) належить академікам П. Толочку та П. Троньку, за що висловлюємо їм свою вдячність. Засвідчуємо глибоку повагу і вдячність керівництву Президії НАНУ і зокрема Президенту – академіку Б. Є. Патону за виявлену нам довіру і згоду прийняти Музей у підпорядкування цієї поважної наукової інституції.

Ми також дякуємо академіку-секретарю Відділення мови, літератури та мистецтвознавства М. Г. Жулинському за те, що у критичний для Музею час він, як мудрий і справжній державний діяч, став на захист Музею і підтримав наші рішення та прагнення бути у складі НАНУ.

Висловлюємо вдячність науковцям Інституту мистецтвознавства, фольклористики та етнології ім. М. Т. Рильського та його керівнику, академіку Г. Скрипник за постійну і безкорисливу підтримку нашого Музею.

Через анонімні публікації та замовні тексти «Звернення майстрів…» ініціатори цієї нечесної кампанії прагнуть чинити тиск на НАНУ та на Президента країни з метою отримати доступ до керівництва Музеєм та його майном. Проте, не дивлячись на брудну писанину аноніма, директора обрано, Музей працює, проводить експедиції, влаштовує свята та обряди, публікує наукові збірники, облаштовує та вдосконалює інфраструктуру і приймає відвідувачів. Ми стояли і будемо стояти на сторожі національної культури і науки.

Науковці Музею:

Орел Л. Г. – ст. н. співробітник

Щербань С. О. – ст. н. співробітник

Василенко Т. М. – заст. директора

Зозуля Н. О. – зав. відділом, ст. наук. співр.

Свирида Р. О. – заст. директора

Зяблюк Н. С. – ст. н. співробітник

Кобальчинська Р. Р. – ст. н. співробітник

Матійчук М. М. – зав. відділом, ст. н. співр.

Громова О. П. – наук. співробітник

Федоренко О. Г. – мистецтвознавець

Главацька Л. А. – мистецтвознавець

Главацький А. С. – наук. співр.

Пономаренко С. Г. – вчений секретар Музею

Сахно О. Я. – завідувач відділу кадрів

Богданов В. Г. – наук. співр.

Дубина Р. – мистецтвознавець

Костенко Л. А. – наук. співр.

Ситниченко С. М. – завідувач відділу контролю та інформації

Джерело: “Музейний простір України”