Початкова сторінка

Прадідівська слава

Українські пам’ятки

Про справу не говори з тим, з ким можна, а з ким треба

Богдан Хмельницький

?

[1990 р.] Паспортна інформація

Історичне місце – парк Аскольдова могила

Пам’ятка історії

1810 р.

Розміщення:

м. Київ, Печерський район, Паркова дорога, Аскольдова могила.

Загальний опис:

Зараз на території Аскольдової могили розбито парк. Споруджено монументальний вхід у вигляді двох гранітних пілонів, що завершуються вазами-урнами. На пілонах закріплені меморіальні дошки з історичною анотацією про пам’ятне місце російською і українською мовами. Напис:

“За літописною легендою, тут, на схилах Дніпра був похований Київський князь Аскольд, звідки й походить назва “Аскольдова могила”. Літопис свідчить, що Київські князі Аскольд і Дір були вбиті князем Олегом, який оволодів Києвом у 882 році. У 1809-1810 р. за проектом відомого архітектора А. Меленського на місці, де за народним переказом були вбиті Аскольд і Дір, була споруджена церква, пізніше перебудована в ротонду з класичною колонадою. У 1936-1937 р. на цьому місці був розпланований парк”.

Граніт, бронза.

Меморіальні дошки російською та українською мовами мають дві фактичні неточності:

Народних переказів про точне місце вбивства Аскольда і Діра не збереглося. Церква збудована в 1809-1810 р. на місці дерев’яного храму, який існував до того на цьому місці. Якщо припустити, що дерев’яна церква стояла на тому самому місці де до того існував храм, збудований Олегом, то сталося це не на місці вбивства, а на місці поховання князів, звідки і назва “Аскольдова могила”.

Церква за проектом А. Меленського зведена відразу у вигляді ротонди (кругла) і не перероблялася в “ротонду”, як це написано на меморіальних дошках (І.О. Ігнаткін).

Дошки встановлені 20 жовтня 1957 р.

Будинок – Київські міжобласні науково-реставраційні виробничі майстерні Держбуду УРСР. Замовник – Київський міськвиконком.

Історична довідка, відомості про дослідження:

Урочище Аскольдова могила – визначне історичне місце Києва, яке згадується вже на перших сторінках літопису. Назва пов’язана з ім’ям місцевого князя Аскольда, якого в 882 р. вбив Новгородський князь Олег. Другу назву – “Угорське” в Лаврентіївському літописі розшифровано так: “Идоша Угри мимо Києва горою, еже ся нынь заветь Угорськоя пришедше к Дніпру сташа вежами”. За часів літописця в цих місцях був двір Олми, який збудував на могилі Аскольда церкву. Гадають, що це був боярин, але існує і інша думка. Дехто з істориків вважає, що в літопису помилка, треба читати “Олжин двір”. Через це в літературі з’явилася безпідставна думка про будівництво княгинею Ольгою на Аскольдовій могилі першого християнського храму в Києві.

Літописні джерела дають підставу вважати, що ця місцевість за часів Київської Русі була заселена. Угорське мало свої укріплення і заміський княжий двір. В деякі часи тут була княжа резиденція. В літопису згадується Угорські ворота, що ще раз підтверджує думку про наявність тут укріплень.

В урочищі Аскольдова могила існував Микольський монастир. В 1690 р. монастир переведено на “высшее место”, де зараз Палац піонерів, а внизу залишалася стара дерев’яна трьохбанна церква. Навколо неї територія була відведена під кладовище. Біля кладовища існувало невелике село – Красниця.

На початку ХІХ ст. дерев’яна церква майже обвалилася тому виникло питання про будівництво нової. Проект було зроблено архітектором А.І. Меленським у вигляді ротонди, завершеної куполом і обнесеної колонадою. Церкву збудовано в 1810 р.

В 1816 р. та в 1856 р. церква ремонтувалася.

В 1840 р. в зв’язку з будівництвом Печерської фортеці, кладовище на Аскольдовій могилі було закрите, а її територію з боку Миколаївського спуску в 1860 р. обнесено парканом. Пізніше знов було дозволено поховання на кладовищі. Тут в основному ховали людей багатих і тому це стало одним з джерел прибутків Миколаївського монастиря.

Реставраційні роботи:

Ремонт павільйону здійснено наприкінці 1960-х років. Реставрація здійснювалась в 1974-1975 р. Республіканським спеціальним будівельно-реставраційним управлінням Українського товариства охорони пам’ятників історії та культури. Документація зберігається в Правлінні республіканського Товариства (К.П. Лавра, корпус № 19).

Облікова інформація:

Взято на охорону згідно Рішення міськвиконкому № 159 від 27 січня 1975 р.

Основна бібліографія, архівні дані:

Закревский Н. Описание Киева.- Т. І, ІІ.- М., 1868.- С. 9, 191.

Закревский Н. Летопись и описание Киева.- М., 1958.

Захарченко М.М. Киев теперь и прежде.- К., 1888.

Каргер М.В. Древний Киев.- Т. І.- М.- Л., 1958.- С. 11, 269.

Лаптев А.А., Барановский Е.Д. Зеленые богатства Киева и его окресностей.- К., 1966.

История Николаевской церкви на Аскольдовой могиле.- К., 1911.

Примечания о могиле Аскольда в Киеве. Рукопись // Библиотека АН УССР в Киеве.

Ілюстративні матеріали:

Схематичний план розташування історичного місця.

Фото ротонди. Загальний вигляд.

Фото дошки з написом (українською мовою).

Фото дошки з написом (російською мовою).