Початкова сторінка

Прадідівська слава

Українські пам’ятки

Ні просьби, ні грозьби, ні тортури, ані смерть не приневолять тебе виявити тайни

Богдан Хмельницький

?

2003 р. Звід пам’яток Києва

Ярослав Боровський, Михайло Сагайдак

283.11. Церква св. Георгія, 11 ст. (археол.).

Вул. Золотоворітська. У районі сучасної площі, що її утворюють вул. Золотоворітська, Рейтарська та пров. Георгіївський.

Належить до числа центральних споруд «міста Ярослава». Про будівництво однойменного монастиря згадується в літопису під 1037. Дані про будівництво церкви є в «Проложному сказанні» 14 ст., за яким дату її завершення можна віднести до 1051–53.

Досліджували І. Самойловський 1934, 1937, 1939, Я. Боровський, М. Сагайдак 1979. Споруда мала стрічкові фундаменти, складені з бутового каменю різних порід на розчині. Глибина закладання фундаментів та їхня ширина різні: під основним об’ємом храму вони сягають глибини 1,3 м за шир. 1,6–1,8 м (врізані в материковий лес), під стіною галереї – 0,8 м за шир. 1,2 м (укладені на підсипці). Дерев’яних субструкцій не мали. Над фундаментом розміщено вирівнювальний ряд плінфи (на грубому шарі розчину), на який покладено шиферні плити.

Стіни церкви, що збереглися на окремих ділянках до трьох рядів мурування, були завтовшки 1,1–1,5 м. Їх складено у техніці змішаного мурування з плінфи (мурування з прихованим рядом) та круглого каменю. Плінфа коричневого та червоного кольорів, квадратна: 30 × 30 × 3; 31 × 31 × 3,5 см. На стінах храму були пілястри завширшки 1,07 м, що виступали із зовнішнього боку на 0,5 м, з внутрішнього – на 0,15 м. Загальна довжина будівлі з апсидою – бл. 27 м, шир. – 24 м.

Храм тринавний, шестистовпний, хрещатий з двома галереями – південною і північною і трьома апсидами. Під час розкопок у різний час виявлено уламки тиньку з фресковим розписом, смальту, що вказує на декоративне оздоблення. Підлогу було вистелено різноманітними полив’яними плитками (квадратні, ромбічні, трикутні зеленого, коричневого, чорного і золотавого кольорів). Знайдено також фрагменти мармурових колон, шиферних плит, голосників і віконного скла, шматки листового свинцю.

Матеріали досліджень зберігаються в Музеї історії міста Києва.

Література:

Асеев Ю. С. Архитектура древнего Киева. – К., 1982; Боровский Я. Е., Сагайдак М. А. Археологические исследования Верхнего Киева в 1978–1982 гг. // Археологические исследования Киева 1978–1983 гг. – К., 1985; Їх же. Споруда часів Ярослава Мудрого // Знання та праця. – 1979. – № 12; Каргер М. К. Древний Киев. – М.; Л., 1961. – Т. 2; Раппопорт П. А. Русская архитектура Х–ХІІІ вв. – Л., 1982; Сагайдак М. А. Великий город Ярослава. – К., 1982; Його ж. Раскопки в «городе» Ярослава древнего Киева // АО 1979 года. – М., 1980.

Джерело: Звід пам’яток історії і культури України. – К.: 2003 р., т. 2 (Київ), с. 727.