Початкова сторінка

Прадідівська слава

Українські пам’ятки

Не дозволиш нікому плямити слави, ні честі твоєї нації

Богдан Хмельницький

?

Оборонний мур (стіна) і рів

Ярослав Боровський, Володимир Гончар

283.6. Оборонний мур (стіна) і рів, 11–13 ст. (археол.).

Вул. Володимирська, 24. Навпроти південної брами Національного заповідника «Софія Київська».

Відкрив і дослідив І. Мовчан 1998. Виявлено фундаменти оборонного муру завдовжки 13,2 м, що простягалися зі сходу на захід до південної брами. Ширина – 1,2 м, глибина залягання – 0,4–0,5 м. Складені з бутового каменю (піщанику), уламків плінфи завтовшки 3–3,5 см на цем’янковому розчині. В основі фундаменту зафіксовано порожнини від двох поздовжніх дерев’яних брусків – лежнів, покладених на цем’янковий розчин.

У 1-й пол. 11 ст. захисні функції виконував дерев’яний частокіл («столпіє»), рештки якого виявлено уздовж північного муру. На північ від стіни і частоколу відкрито і простежено 25 м давньоруського оборонного рову. Трапецієподібний у розрізі, на рівні материка завширшки 11 м, на рівні давньої денної поверхні – бл. 12 м, врізаний в материк на глибину 3,5 м. В 11–13 ст. це був єдиний оборонний комплекс, що належав до укріплень Великого двору Ярослава Мудрого – нової резиденції великих київських князів.

Контур фундаменту муру викладено червоним кварцитом на проїжджій частині вулиці.

Література:

Науковий архів Інституту археології НАНУ. Звіт про дослідження Старокиївської археологічної експедиції 1998 р. на вулицях Володимирській, Ірининській, Георгіївському та Рильському провулках в м. Києві / І. І. Мовчан, Я. Є. Боровський, В. М. Гончар та ін.

Джерело: Звід пам’яток історії і культури України. – К.: 2003 р., т. 2 (Київ), с. 726.