Початкова сторінка

Прадідівська слава

Українські пам’ятки

Ненавистю і безоглядною боротьбою прийматимеш
ворогів твоєї нації

Богдан Хмельницький

?

Актори (А – Б)

Алексідзе Дмитро Олександрович (1910 – 84) – режисер, народний артист СРСР (з 1976), професор. Працював у театрах Тбілісі, Києва (українському драматичному ім. І. Франка, опери та балету). Лауреат Державної премії УРСР ім. Т. Шевченка (1971).

1967 поставив у цьому театрі спектаклі «Розлом» Б. Лавреньова та «Шлюб за конкурсом» К. Гольдоні.

Альтман Натан Ісайович (1889 – 1970) – живописець, графік, скульптор, художник театру, педагог; з 1922 – художник-оформлювач в єврейському театрі-студії «Габіма», Державному єврейському камерному театрі (головний художник у 1924 – 28) та в інших єврейських театрах України (Харків, Київ), Ленінградському театрі драми ім. О. Пушкіна; учасник багатьох виставок (з 1906).

1941 оформив у цьому театрі виставу «Небезпечний поворот» Дж. Б. Прістлі.

Альшиць Леон Якович (1910 – 83) – художник театру, заслужений художник УРСР (з 1978); 1929 – 41 – працював у київських театрах, з 1945 – в Одесі.

У цьому театрі оформив вистави: «Благочестива Марта» Тірсо де Моліни (1936), «Діти сонця» М. Горького (1937), «Рідний дім» Б. Ромашова (1938).

Ануров Олександр Герасимович (1914 – 95) – актор, народний артист УРСР (з 1976); працював у театрах Донецька, Вінниці, Москви, Одеси та ін.

1953 – 95 – у цьому театрі. Ролі: Меркуціо («Ромео і Джульєтта» В. Шекспіра), Пєтушков («Живий труп» Л. Толстого; обидві – 1954), Ведерников («Роки блукань» О. Арбузова), Сольоний («Три сестри» А. Чехова; обидві – 1955), Нагар («Загибель ескадри» О. Корнійчука, 1956), Генерал Греков («Світанок над морем» В. Суходольського), Джонатан («У пущі» Лесі Українки; обидві – 1957), Ржевський («Соло на флейті» І. Микитенка, 1959), Дік («Четвертий» К. Симонова, 1961), Кліщ («На дні» М. Горького), Жученко («Київський зошит» В. Собка; обидві – 1963), Бульший («Хто за? Хто проти?» П. Загребельного), герцог Альба («Дон Карлос» Ф. Шіллера, 1965), Половцев («Піднята цілина» за М. Шолоховим, 1966), Коваленко («Далекі вікна» В. Собка, 1967), Лихобор («Друге побачення» В. Собка, 1972), Прохор («Генерал Ватутін» Л. Дмитерка, 1974), Дородной («Пізня любов» О. Островського), Декан («Межа спокою» П. Загребельного; обидві – 1982), Вуланд («Хижаки» О. Писемського, 1986), Каменяр («Старий» М. Горького, 1988), Кукін («Жанна» О. Галіна, 1989) та ін.

Режисерська робота – «Крокодил» за Ф. Достоєвським (1987).

Бакштаєв Леонід Георгійович (1934 – 95) – актор, народний артист УРСР (з 1987); артист російських драматичних театрів Миколаєва (1960 – 62), Дніпропетровська (1962 – 66). В 1966 – 94 працював у цьому театрі.

Ролі: Телєгін («Ходіння по муках» за О. М. Толстим, 1966), Дижа («Хто за? Хто проти?» П. Загребельного), Максим Петров («Традиційний збір» В. Розова), Філіппо («Шлюб за конкурсом» К. Гольдоні; всі – 1967), Курчаєв («На всякого мудреця доволі простоти» О. Островського, 1969), Метелиця («Розгром» за О. Фадеєвим, 1970), Саша, Дюран («Друге побачення» В. Собка, 1972), Черкун («Варвари» М. Горького, 1973), Микита («Влада темряви» Л. Толстого), Данзас («Останні дні» М. Булгакова), Швиденко («Генерал Ватутін» Л. Дмитерка; всі – 1974), Ковальов («Вечірнє світло» О. Арбузова), Сафонов («Російські люди» К. Симонова; обидві – 1975), Іванов («Іванов» А. Чехова, 1976), Репетилов («Лихо з розуму» О. Грибоєдова, 1978), Лопахін («Вишневий сад» А. Чехова, 1980), Шаблов («Пізня любов» О. Островського, 1982), Матвій Іванов («Я прийшов дати вам волю» В. Шукшина, 1984), Батько нареченої («Криваве весілля» Ф. Гарсіа Лорки, 1988), Мастаков («Старий» М. Горького; обидві – 1988), Муров («Без вини винуваті» О. Островського, 1991), Мішель Старо («Загадка будинку Верньє» А. Крісті), Еммануель Лютц («Метеор» Ф. Дюрренматта; обидві – 1992) та ін., загалом – у 55 п’єсах.

1936 – 92 – Балієв Євген Якович (1912 – 2006) – актор, народний артист УРСР (з 1976); артист театрів Ярославля, Саратова, Севастополя (1931 – 32), Сімферополя (1923 – 33).

Ролі в театрі ім. Лесі Українки: Бєлобородов («Повстання Пугачова» К. Треньова, 1936), Миша («Діти сонця» М. Горького), Хосе («Алькасар» Г. Мдівані), Керенський («На березі Неви» К. Треньова; всі – 1937), Мічман лінкора «Петропавловськ» («Порт-Артур» Л. Нікуліна), Сенька («Павло Греков» Б. Войтехова, Л. Ленча; обидві – 1938), Гордон Уайтхауз («Небезпечний поворот» Дж. Б. Прістлі (1939), Бессьєр, Маршал («Фельдмаршал Кутузов» В. Соловйова), Уеллс («Кремлівські куранти» М. Погодіна), Молодий адвокат («Живий труп» Л. Толстого), Олексій («Діти Ванюшина» С. Найдьонова; всі – 1940), Полевой («Розлом» Б. Лавреньова, 1941), Кунц («Навала» Л. Леонова), Гусерль («Генерал Брусилов» І. Сельвінського), Ставрида («Пісня про чорноморців» Б. Лавреньова), Колотов («Місія містера Перкінса в країну більшовиків» О. Корнійчука; всі – 1944), Фредді («Пігмаліон» Б. Шоу), Молчалін («Лихо з розуму» О. Грибоєдова; обидві – 1945), Рекало («За тих, хто в морі» Б. Лавреньова, 1946), Стрельников («Безсмертя» Г. Березка), Артур («Острів миру» Є. Петрова; всі – 1947), Альоша («Казка про правду» М. Алігер), Гаррі Перебийнога («Губернатор провінції» братів Тур, Л. Шейніна), Чеда («Пані міністерша» Б. Нушича; всі – 1948), Вікентьєв («Обрив» за І. Гончаровим), Туманський («Наш сучасник» за К. Паустовським), Юрій Немирич («Навіки разом» Л. Дмитерка), Сохбат («Сходить сонце» С. Вургуна; всі – 1949), Шибанов («Таємна війна» В. Михайлова, Л. Самойлова), Треплєв («Чайка» А. Чехова; обидві – 1950), Ожогін («Совість» Ю. Чепуріна, 1951), Мижуєв («Мертві душі» за М. Гоголем), Учитель («Панцерник 14-69» В. Іванова), Перший носильник («Слуга двом панам» К. Гольдоні), Третій понтер і Камер-юнкер («Маскарад» М. Лермонтова; всі – 1952), Здобнов («Весна в Москві» В. Гусєва), Пижиков («На жвавому місці» О. Островського), Домбровський («Золота чума» В. Соловйова), Уклейкін («Раки» С. Михалкова), Пікол, Друкес («До нового берега» В. Лаціса; всі – 1953), Кохта, Челідзе («Дзига» Н. Бараташвілі), Афанасій Аполлонович Гер («Дочка прокурора» Ю. Яновського), Граф Паріс («Ромео і Джульєтта» В. Шекспіра; всі – 1954), Третій солдат («Роки блукань» О. Арбузова), Хілков («Давним-давно» О. Гладкова), Ходжич («Олеко Дундич» М. Каца, О. Ржешевського), Ферапонт («Три сестри» А. Чехова), Збишко («Мораль пані Дульської» Г. Запольської; всі – 1955), Другий матрос («Загибель ескадри» О. Корнійчука), Миша («Діти сонця» М. Горького; обидві – 1956), Стрижаков («Вогненний міст» Б. Ромашова), Мишка Япончик («Світанок над морем» В. Суходольського, 1957), Леонід Павлович («У пошуках радості» В. Розова), Капітан Безгін («Чортова річка» Л. Аграновича; обидві – 1958), Клячко («Товариші романтики» М. Соболя), Кіттель («Юність Полі Вихрової» за Л. Леоновим), Туманський («Машенька» О. Афіногенова), Серафим Чайка («Куховарка» А. Софронова; всі – 1959), Олександр («Останні» М. Горького, 1960), Чарльз Говард («Четвертий» К. Симонова, 1961), Рекламіст («Центр нападу помре на зорі» А. Куссані, 1962), Сатін («На дні» М. Горького), Офіцер гестапо («Поворот ключа» М. Кундери), Тодорас Парлас («Потрібен брехун» Д. Псафаса; всі – 1963), Шалашов («Між зливами» О. Штейна), Арсеній («Шануй батька свого» В. Лаврентьєва), Громадянин («Сто чотири сторінки про кохання» Е. Радзинського; всі – 1964), Петрович («На дикому березі» Б. Полевого), Пан у циліндрі («Дачники» М. Горького), Майкл Бегер («Сенсація № 1» Л. Дмитерка), Інженер («Хто за? Хто проти?» П. Загребельного; всі – 1965), Начальник Линевського («Зустрічі пізні і ранні» В. Панової), Сапожков («Ходіння по муках» за О. Толстим; обидві – 1966), Коваленко («Далекі вікна» В. Собка), Третій матрос («Розлом» Б. Лавреньова), Агатов («Йду на грозу» Д. Граніна), Татарин («На дні» М. Горького), Мосьє Лароз («Одруження за конкурсом» К. Гольдоні; всі – 1967), Тит («Дивна місіс Севідж» Д. Патріка), Малахов («Справедливість – моє ремесло» Л. Жуховицького), Симонс («Правду! Нічого, крім правди!» Д. Аля), Яблоков («Марія» А. Салинського), Начгосп («Розгром» за О. Фадеєвим; всі – 1968), Папа («Затюканий апостол» А. Макайонка), Брагін («Хтось винен» Д. Граніна), Валентин («Людина зі сторони» І. Дворецького; всі – 1971), Карпе («Поки гарба не перекинулася» О. Іоселіані, 1972), Вітальєв («Добряки» Л. Зоріна, 1973), Голова комісії («І земля скакала мені назустріч» П. Загребельного), Геккерен («Останні дні» М. Булгакова; обидві – 1974), Генерал Герман («Генерал Ватутін» Л. Дмитерка, 1975), Косих («Іванов» А. Чехова, 1976), Славов («Ця маленька земля» Г. Джагарова, 1977), Князь Тугоуховський («Лихо з розуму» О. Грибоєдова), Андрій Прокопович («Хазяйка» М. Гараєвої), Рукосуєв («Провінційні анекдоти» О. Вампілова), Сенатор («Отелло» В. Шекспіра; всі – 1978), Патріот («Сподіватись» Ю. Щербака, 1979), Обух («Сині коні на червоній траві» М. Шатрова), Косинський («Прошу занести до стенограми» Р. Феденьова; обидві – 1980), Жебрак Йонас («Молода хазяйка Ніскавуорі» Х. Вуолійокі), Михайло Іванович («Візаві» В. Врублевської; обидві – 1981), Декан («Межа спокою» П. Загребельного), Плієв («Не був… не підлягав… не брав участі…» Ю. Макарова; обидві – 1982), Манштейн («Генерал Ватутін» Л. Дмитерка, 1983), Бутурлін («Я прийшов дати вам волю» В. Шукшина, 1985), Старий Ганкін («Я, звичайно, людина маленька» М. Гараєвої), Старий полковник («Матінка Кураж і її діти» Б. Брехта; обидві – 1986), Женьшень («Іван і Мадонна» А. Кудрявцева, 1987), Каменяр («Старий» М. Горького, 1988), Дядя Поль («Подія» В. Набокова, 1989), Рішар Верньє, Марсель («Загадка будинку Верньє» А. Крісті), Фрідріх Георген («Метеор» Ф. Дюрренматта; обидві – 1992).

Бєлоусов Михайло Михайлович (1905 – 60) – актор, народний артист УРСР (з 1948); працював у театрах Росії і Грузії.

1939 – 60 – у цьому театрі. Ролі: Гульд («Російське питання» К. Симонова, 1947), Пахом Микитович («Дочка прокурора» Ю. Яновського), Ракитін («Місяць у селі» І. Тургенєва; обидві – 1954), Треплєв, Вершинін («Чайка», «Три сестри» А. Чехова; обидві – 1955), Хомутов («Вогненний міст» Б. Ромашова), Д’Ансельм («Світанок над морем» В. Суходольського; обидві – 1957), Мартинов («Ось я йду» Г. Березка, 1958), Чандвецький («Юність Полі Вихрової» за Л. Леоновим), Карпо Салай («Пісня під зорями» В. Собка; обидві – 1959), Каренін («Живий труп» Л. Толстого), Яків («Останні» М. Горького; обидві – 1960), а також: Олексій («Діти Ванюшина» С. Найдьонова), Фердінанд («Підступність і кохання» Ф. Шіллера), Михайло («Зикови» М. Горького), Кречинський («Весілля Кречинського» О. Сухово-Кобиліна), Бєлугін, Жадов, Велікатов, Миловидов («Одруження Бєлугіна», «Тепленьке місце», «Таланти і поклонники», «На жвавому місці» О. Островського), Чацький («Лихо з розуму» О. Грибоєдова), Дон Жуан («Камінний господар» Лесі Українки), Кріс Келлер («Всі мої сини» А. Міллера), Чичиков («Мертві душі» за М. Гоголем) та ін. Загалом – бл. 50 ролей.

Биков Олексій Олександрович (1897 – 1964) – актор, заслужений артист УРСР (з 1953). Грав в аматорських виставах 1913, у 1918 – 20 виступав як актор у частинах Червоної Армії, 1920 – 45 – артист драматичних театрів у Смоленську, Маріуполі, Миколаєві, Москві, Ташкенті, Тамбові та інших містах.

З 1945 працював у цьому театрі. Ролі: Бєлугін-батько («Одруження Бєлугіна» О. Островського, 1946), Богданов («Безсмертя» Г. Березка), Красильников («Ходіння по муках» за О. Толстим; обидві – 1947), Бессудний («На жвавому місці» О. Островського), Бісмарк («Золота чума» В. Соловйова), Лопухов («Раки» С. Михалкова), Лавер («До нового берега» В. Лаціса; всі – 1953), Большинцов («Місяць у селі» І. Тургенєва, 1954), Бочкін («Роки блукань» О. Арбузова, 1955), Роман («Діти сонця» М. Горького), Полковник Кобаха («Загибель ескадри» О. Корнійчука; обидві – 1956), генерал Мустафін («Світанок над морем» В. Суходольського), Джошуа Кембль («У пущі» Лесі Українки; обидві – 1957), Буткевич («Живий труп» Л. Толстого, 1959), а також: Платон Михайлович («Лихо з розуму» О. Грибоєдова), Гжегопс («Дами і гусари» А. Фредра), Юсов, Громилін, Мамаєв («Тепленьке місце», «Таланти і поклонники», «На всякого мудреця доволі простоти» О. Островського), Вільямс («Російське питання» К. Симонова), полковник Феррарі («Овід» за Е.-Л. Войнич), Іван Груша («Навіки разом» Л. Дмитерка), Куперт («Життя починається знову» В. Собка), Аркадій Бєлік («Під золотим орлом» Я. Галана), Собакевич («Мертві душі» за М. Гоголем), Брунов («Наш сучасник» за К. Паустовським), Тичков («Обрив» за І. Гончаровим), Кемпбел («Губернатор провінції» братів Тур і Л. Шейніна), Коровін («Нові часи» Г. Мдівані) та ін.

Загалом – майже у 50 п’єсах.

Богданова Клавдія Іванівна (1905 – 83) – актриса, заслужена артистка УРСР (З 1949); працювала в Тульському театрі.

1932 – 69 – у цьому театрі. Ролі: Клара («Страх» О. Афіногенова), Секретар парткому («Фіолетова щука» О. Корнійчука; обидві – 1932), Глафіра («Єгор Буличов та інші» М. Горького; 1933, 1936), Агафія Тихонівна («Одруження» М. Гоголя, 1934), Бетсі («Плоди освіти» Л. Толстого, 1935), Огудалова («Безприданниця» О. Островського, 1937), Поля («На берегах Неви» К. Треньова), Галина Джоконда («Джоконда» М. Погодіна; обидві – 1938), Фрау Міллер («Підступність і кохання» Ф. Шіллера, 1940), Надя («Синя хустинка» М. Погодіна, 1941), Орлова («Місія містера Перкінса в країну більшовиків» О. Корнійчука, 1944 – 45), Міс Пірс («Пігмаліон» Б. Шоу, 1944 – 45), Хльостова («Лихо з розуму» О. Грибоєдова, 1945 – 46), Тьоткіна («Ходіння по муках» за О. Толстим, 1947), Тетяна («Закон гідності» О. Штейна, 1948), Фрау Мільх («Під золотим орлом» Я. Галана, 1952), Галина Аркадіївна («Дочка прокурора» Ю. Яновського, 1954), Тадрахова («Мораль пані Дульської» Г. Запольської, 1955), Едіт («У пущі» Лесі Українки, 1957), Марія Максимівна («Пісня під зорями» В. Собка, 1959), Христина Архипівна («Платон Кречет» О. Корнійчука, 1964), Дружина Щукаря («Піднята цілина» за М. Шолоховим, 1966), Вчителька («Традиційний збір» В. Розова, 1967), Глафіра («На всякого мудреця доволі простоти» О. Островського, 1969) та ін.

Загалом – майже у 80 виставах.

Борисов Олег (Альберт) Іванович (1929 – 94) – актор, народний артист СРСР (з 1978), актор ленінградського Великого драматичного театру (1964 – 83), МХАТу (1983 – 89), Центрального театру радянської армії (з 1989).

1951 – 64 працював у цьому театрі.

Ролі: Марат, Роман («Дочка прокурора» Ю. Яновського), Грегорі («Ромео і Джульєтта» В. Шекспіра; обидві – 1954), Миша («Діти сонця» М. Горького), Паллада («Загибель ескадри» О. Корнійчука; обидві – 1956), Сашко Птаха («Світанок над морем» В. Суходольського, 1957), Дроміо («Комедія помилок» В. Шекспіра, 1959), Петро («Останні» М. Горького, 1960), Другий пілот («Четвертий» К. Симонова, 1961), Счастливцев («Ліс» О. Островського, 1962); а також: Шаригін («Ходіння по муках» за О. М. Толстим), Коротков («Живий труп» Л. Толстого), Белардо («Учитель танців» Лопе де Веги), Відвідувач бару («Життя починається знову» В. Собка), Порфирій («Мертві душі» за М. Гоголем), Арлекін («Маскарад» М. Лермонтова), Мужик, який супроводжує американця («Панцерник № 14-69» В. Іванова) та ін. Загалом – бл. 50 ролей.

Боровський-Бродський Давид Львович (1934 – 2006) – художник театру, оформлював спектаклі в московських театрах – драматичному ім. К. Станіславського, драми і комедії на Таганці, драматичному на Малій Бронній, МХАТі ім. Горького, «Сучаснику», ім. Є. Вахтангова; ленінградському театрі ім. В. Коміссаржевської; театрі «Віг» у Будапешті; київських театрах опери та балету, українському драматичному ім. І. Франка.

У цьому театрі оформив вистави: «Брехня на довгих ногах» Е. де Філіппо, «Коли цвіте акація» М. Вінникова (обидві – 1956), «Ось я йду» Г. Березка (1958, разом з М. Духновським); «Товариші романтики» М. Соболя, «Соло на флейті» І. Микитенка, «Комедія помилок» В. Шекспіра (усі – 1959), «Іркутська історія» О. Арбузова (1960), «Четвертий» К. Симонова, «Проводи білих ночей» В. Панової (обидві – 1961), «Перед вечерею» В. Розова, «Ліс» О. Островського (обидві – 1962), «Київський зошит» В. Собка, «На дні» М. Горького (обидві – 1963), «Поворот ключа» М. Кундери, «Платон Кречет» О. Корнійчука, «Іду на грозу» Д. Граніна, «104 сторінки про кохання» Е. Радзинського (усі – 1964), «Сенсація номер один» Л. Дмитерка, «Хто за? Хто проти?» П. Загребельного, «Дачники» М. Горького (всі – 1965), «Насмішкувате моє щастя» Л. Малюгіна (1966, 2003), «Більшовики» М. Шатрова (1967), «Діти Ванюшина» С. Найдьонова (1970), «Хтось повинен» Д. Граніна (1971), «Безприданниця» О. Островського (1973), «Наполеон і корсиканка» І. Губача (2004).