1999 р. Звід пам’яток Києва
Іван Мовчан
Кловський (Стефанич) монастир, 11 ст.
(археол.).
Вул. Шовковична, 27.
На території садиби школи № 77, за 2 км на північний захід від Києво-Печерської лаври. Заснований в останній чв. 11 ст. Стефаном – ігуменом Києво-Печерського монастиря. Вперше згадується в літопису під 1096, зруйнований ордами Батия у 1240 р. Локалізація монастиря на Клові протягом десятиліть була предметом гострих дискусій. У 1963 р. археолог П. Толочко виявив рештки давньоруської мурованої споруди, які він атрибутував як залишки храму Богородиці Влахернської Кловського монастиря. У 1974 – 75 рр. І. Мовчан і В. Харламов провели розкопки на Клові.
Дослідженнями повністю відновлено план собору, визначено його архітектурні та конструктивні особливості, здійснено науково обґрунтовану реконструкцію його первісного вигляду. Під час розкопок розкрито систему стрічкових фундаментів великої, квадратної у плані споруди розмірами 33: 33 м (без апсид). Особливістю закладення фундаментів храму на Клові було те, що спочатку під усю площу майбутньої будови був викопаний котлован на глибину підошви фундаментів. Дно котловану було ущільнене забитими в лес кілочками (довж. 40 – 50 см, діам. 5 – 6 см) за рядовою системою на відстані 40 – 45 см один від одного. Після цього під стрічки підмурків укладалися дерев’яні колоди, скріплені металевими штирями. Поверх колод викладено фундаменти, котрі виводилися до рівня денної поверхні. Колодязі між фундаментними стрічками засипалися землею та будівельним сміттям. Являв собою п’ятинавну споруду, оточену з трьох боків широкими галереями. В основі плану виділяється її центральне ядро – восьмистовпний хрещатобанний храм розмірами 22: 13 м (без апсид), оточений вузькими внутрішніми галереями. Баня спиралася на чотири стовпи малого підбанного простору. Усередині був розписаний в техніці фрески, про що свідчать численні фрагменти двошарового фрескового тиньку, виявлені під час розкопок. Оригінальність архітектури собору полягає у тому, що він містив у собі комплекс різноманітних монастирських приміщень, чим нагадував монастирі Візантії та Західної Європи. Матеріали розкопок зберігаються в Інституті археології НАНУ і Музеї історії міста Києва.
Мовчан І. I., Харламов В. О. Стародавній Клов // Археологія Києва: Дослідження і матеріали. – К., 1979;
Толочко П. П. Знахідки кам’яних фундаментів на Клові // Археологія. – К., 1968. – Т. XXI.
Джерело: Звід пам’яток історії і культури України. – К.: 1999 р., т. 1 (Київ), с. 469 – 470.