Початкова сторінка

Прадідівська слава

Українські пам’ятки

Будь гордий з того, що Ти є спадкоємцем боротьби за славу Володимирового тризуба

Богдан Хмельницький

?

1992 р. Паспортна інформація

Старий академічний корпус Києво-Могилянської академії

Пам’ятка історії, архітектури

1738-1742 рр.; 1744-1750 рр.; 1734 р.

Розміщення:

м. Київ, вул. Г. Сковороди, 2.

Загальний опис:

Пам’ятка являє собою триповерхову цегляну отеньковану будівлю в плані прямокутної форми з однобаневою церквою в торці. В оздоблені фасадів будинку вжиті архітектурні форми класичного стилю.

Північний (вуличний) фасад на першому поверсі розділений плоскими лопатками. Між першим та другим поверхами – горизонтальна тяга. Вікна другого та третього поверхів оздоблені наличниками, над ними ліпнина та горизонтальні полички. По вертикалі фасад ділиться плоскими лопатками.

Південний (дворовий) фасад пластично оздоблений більш виразно, тому що після реконструкції збереглися деякі архітектурні конструкції.

На торці будинку, який виходить на Контрактову площу, встановлені дві меморіальні дошки.

І. Меморіальна дошка з барельєфним портретом Г.С. Сковороди та текстом полірованими літерами на бучардованому граніті:

“1722-1794 рр. Тут, у будинку колишньої Київської Академії, в 1744-1750 рр. навчався видатний український філософ і поет Григорій Савич Сковорода”.

Матеріал: граніт.

Розміри: 1,00×0,62 м.

Автори: ск. І.П. Кавалерідзе, арх. Р.П. Бикова.

Дошку встановлено у 1964 році.

ІІ. Меморіальна дошка з барельєфним портретом М.В. Ломоносова та текстом поліваними літерами на бучардованій поверхні граніту:

“Тут, у колишній Київській Академії, восени 1734 року працював великий російський вчений Михайло Васильович Ломоносов (1711-1765)”.

Матеріал: граніт.

Розміри: 0,85×0,40 м.

Автори: ск. І.С. Зноба, арх. Чебикіна Т.А.

Дошка встановлена у 1973 р.

Замовник – Київський міськвиконком.

Будівник – Київські спеціальні науково-реставраційні виробничі майстерні Держбуду УРСР.

Історична довідка, відомості про дослідження:

Будівництво Академії було розпочате у 1703 р. за проектом архітектора Старцева О.Д.

Київська академія – перщий вищий учбовий заклад на Україні та Східній Європі. Створена на базі шкіл Братського монастиря та Києво-Печерської лаври, які об’єдналися у 1632 р. У 1632 р. називається Києво-Могилянською колегією на честь свого протектора Петра Могили. Титул академії дістала у 1701 р за указом Петра І.

Київська академія – найбільший загально-освітній та культурний центр України. Вона згуртувала навколо себе відомих культурно-освітніх діячів, вчених, літераторів. Ще до відкриття Московського університету Київська академія підготувала чимало освічених людей для багатьох країн світу. У 1817 р. Київська академія була закрита. Того самого року в її приміщенні відкрито духовну семінарію, яку у 1819 р. реорганізовано в Духовну академію.

З 1992 р. – Національний університет “Києво-Могилянська академія”.

У 1738-1742 рр. та у 1744-1750 рр. в Київський академії навчався Г.С. Сковорода (03.12.1722-09.11.1794 рр.) – видатний український просвітитель і філософ, поет і педагог. Народився в с. Чорнухи на Полтавщині.

У 50-60-х рр. викладав у Переяславському та Харківському колегіумах. Переслідуваний світською й духовною владою, Г.С. Сковорода залишив педагогічну діяльність і останні 25 років свого життя (з 1769 р.) мандрував по Україні, проповідуючи свої філософські погляди серед народу.

У 70-80-х рр. XVIII ст. написав основні свої філософські і поетичні твори: “Діалог, или розглагол о древнем мире”, “Разговор пяти путников о истинном щастіи в жизні”, “Разговор, называемый алфавит, или букварь мира”, “Израилский Змій”, “Потоп зміин”, “Басни Харковскія” та ін. Творчість Г.С. Сковороди була виявом гнівного протесту проти феодально-кріпосницького ладу. Проте вихід із існуючого становища вбачав не в активній боротьбі, а у втечі від ненависного світу зла, в досягненні свободи у сфері духа. Твори Г.С. Сковороди мали великий вплив на його наступників в українській літературі – І. Котляревського, Г. Квітку-Основ’яненка, Т. Шевченка та ін.

Михайло Васильович Ломоносов (1711-1765 рр.) – перший російський вчений-природознавець, філософ, поет, що заклав основи сучасної російської літературної мови. Народився біля с. Холмогори Архангельської губернії. Навчався у Слов’яно-греко-латинській академії, у 1734 р. – у Київській академії (за іншою версією – працював). З 1735 р. – в Академічному університеті в Петербурзі, у 1736-1741 рр. – в Німеччині.

Відкриття Ломоносова збагатили чимало галузей знання. На основі літературних праць М.В. Ломоносова та В.К. Тредіаковського в Київській академії була створена “Коротка наука про складання російських віршів.

З 1745 р. – перший російський академік Петербурзької Академії Наук.

Реставраційні роботи:

У 1732-40 рр. був надбудований другий поверх у формах німецького палацового бароко.

У 1811 р. будинок постраждав від пожежі.

У 1824 р.зроблена реконструкція.

У 1929 р. будівлю відремонтовано та пофарбовано.

Періодично проводяться профілактичні роботи.

Облікова інформація:

Взято під охорону згідно постанови Ради Міністрів УРСР № 970 від 24.08.1963 р. та рішення Київського міськвиконкому № 840 від 21.08.1975 р.

Межі охоронної зони і зони регулювання забудови: відповідно до постанови Ради Міністрів УРСР від 18 травня 1987 р. за № 183 “Про оголошення комплексу пам’яток історичного центру м. Києва державним Історико-архітектурним заповідником “Стародавній Київ”, Ансамбль Братського монастиря, охор. № 15, знаходиться на його території, під його охороною згідно діючого законодавства.

Основна бібліографія, архівні дані:

История Киевской духовной академии.- Вып.I: Период до-могилянский.- К., 1886.

УРЕ.-Т.5.- К., 1981.- С.23-24.

УРЕ.-Т.6.- К., 1981.- С.144-145.

Закревский И. Описание Киева.- Т. 2.- М., 1868.

Сементовский И. Киев, его святыня, древности, достопримечательности и сведения, необходимые для его почитателей и путешественников.- К.- СПб.- 1881.

Голубев С. Старый корпус Киевской академии.- К., 1913.

Багалій Д.І. Український мандрівний філософ Г. Сковорода.- К., 1926.

Ернст Ф. Київська архітектура ХVІІ ст. // Київ та його околиця в історії й пам’ятках.- К., 1926.

Попов П.М. Григорий Сковорода.- К., 1969.

Ніженець А. На зламі двох світів.- К., 1970.

Комплекс споруд Києво-Могилянської академії (Братський монастир). Старий академічний корпус

Пам’ятка історії, архітектури

1704-1740 рр.

Розміщення:

м. Київ, вул. Г. Сковороди, 2.

Загальний опис:

Будівля прямокутна в плані, мурована з цегли, трьохповерхова, оштукатурена. До перебудов через кожні дві аудиторії розташовувались сіни, які служили для відпочинку, а в теплу пору року для цього використовувалась галерея. Планувальні особливості споруди виражені в ритмі аркади першого поверху, яка через кожні дві арки великого прольоту мала один менший.

Перекриття першого поверху склепінчасті, верхнього – плоскі. Північний та західний фасади членовані пілястрами, вікна обрамлені наличниками, під вікнами другого поверху ліпнина з барочними мотивами.

У 1732-40 рр. добудована верхня частина корпусу з церквою Благовіщення та відкритою аркадою.

У 1824 р. під час реставраційних робіт змінена форма даху, арки галереї закріплені.

У 1863-64 рр. за проектом архітектора Спарро арки були закладені.

Під час Великої Вітчизняної війни будівля постраждала, зруйнована баня церкви. Відновлена у 1950 р.

Старий академічний (Мазепин) корпус – один з найцінніших пам’ятників української цивільної архітектури ХVIII ст. Він є складовою частиною ансамблю Братського монастиря.

Історична довідка, відомості про дослідження:

Учбовий корпус Київської академії збудований у 1704 р. на кошти гетьмана І. Мазепи. Фундаменти корпусу були закладені в 1703 р., стіни виведені 1704 р. Будівля була одноповерховою, з високим двосхилим дахом із заломами та відкритою аркадою-галереєю.

У 1732-40 рр., за ідеєю митрополита Рафаїла Заборовського, надбудовано верхню частину корпусу за проектом архітектора Г. Шеделя. Реставрація Академічного (Мазепиного) корпусу була одною з перших київських (досить численних) робіт відомого архітектора. В результаті добудови корпус став трьохповерховий з однокупольною конгрегаційною церквою Благовіщення Пресвятої Богородиці та відкритою колонадою. Після пожежі на Подолі 1811 р. будівлю відновили за проектом подільського архітектора А. Меленського в 1824 р. Таким чином, на верхньому поверсі знаходиться нинішня церква Благовіщення, а також зал з портретами добродійників академії та знаменитих 11 випускників. На цьому ж поверсі знаходиться бібліотека, а в шести залах та галереї нижнього поверху церковно-археологічний музей.

Споруда виконана в формах бароко, витягнута в плані по осі схід-захід.

На західному фасаді встановлені меморіальні дошки випускників академії: великому українському філософу Ґ.С. Сковороді та російському вченому М.В. Ломоносову.

Реставраційні роботи:

У 1950 р. проведені ремонтно-реставраційні роботи (арх. Р. Бикова).

У 1970 р. відреставрований північний та південний фасад.

Облікова інформація:

Взято під охорону згідно постанови Ради Міністрів УРСР № 970 від 24.08.1963 р.

Охоронний № : 15/1.

Межі охоронної зони і зони регулювання забудови: відповідно до постанови Ради Міністрів УРСР від 18 травня 1987 р. за № 183 “Про оголошення комплексу пам’яток Історичного центру м. Києва державним Історико-архітектурним заповідником “Стародавній Київ”, старий академічний корпус знаходиться на його території, під його охороною згідно діючого законодавства.

Основна бібліографія, архівні дані:

Закревский И. Описание Киева.- Т. 2.- М., 1868.

Голубев С. Старый корпус Киевской академии.- К., 1913.

Ернст Ф. Київська архітектура ХVІІ ст. // Київ та його околиця в історії і пам’ятках.- К., 1926.