Початкова сторінка

Прадідівська слава

Українські пам’ятки

Про справу не говори з тим, з ким можна, а з ким треба

Богдан Хмельницький

?

2008 р. Війна за Арсенал

Інна Філіпенко

Дата: 22.03.2008

Позавчора Віктор Ющенко оголосив про початок реставраційних робіт у музейному комплексі «Мистецький арсенал», які мають завершитися до Дня незалежності 2009 року. Але ситуація не така вже й проста, і громадськість має свою точку зору щодо реставраційних робіт у духовному серці столиці (музей є частиною Національного історико-архітектурного музею «Київська фортеця»). Так, нещодавно на адресу «Дня» надійшов лист від читача про початок незаконної забудови «Мистецького арсеналу».

Як з’ясувалося, на державну територію «Мистецького арсеналу» за бюджетні кошти (і досить чималі), й справді оголосили міжнародний конкурс з програмою, що передбачає бізнес-розвиток території. Але там, де повинні розташовуватися музейні приміщення, пропонується розмістити різні культурні заклади: великі кіно- та концертні будівлі, чотиризірковий готель і так званий апарт- готель, а по суті апартаменти, квартири для «митців», та офіси. А територія, між іншим, носить заповідний статус, про що ні словом не згадано в умовах конкурсу. І це не єдиний його огріх.

Так, за дорученням дочірнього підприємства «Мистецький арсенал», яке має проводити всі будівельні роботи, міжнародна фірма «Phaze 1» 14 лютого 2008 року оголосила про початок конкурсу. Та про це чомусь знали тільки іноземні архітектори. В українських ЗМІ оголошення про його початок так і не з’явилося, що поставило українських архітекторів у нерівні умови, тим паче, що термін реєстрації учасників тривав до 6 березня.

Ускладнило участь у конкурсі й те, що єдиною мовою для реєстрації учасників було обрано англійську. До речі, в англомовній версії не зазначено, що конкурс оголошено на забудову комплексу з пам’ятко-охоронним статусом, а програма конкурсу не погоджена з Національною спілкою архітекторів України, чого вимагає Постанова Кабінету Міністрів України №2137 від 25.10.99.

Таким чином, закон забороняє зводити на території музейних комплексів, у тому числі і «Мистецького арсеналу», будь-які будівлі. Та й в указі Президента від 25 лютого 2008 року йдеться про невідкладні заходи щодо розвитку Києва, зокрема, про збереження музею «Київська фортеця» – «передачі йому земельних ділянок, визнання його меж та зон охорони».

Проте чиновники запевняють, що все відбувається за законом, і, не дочекавшись закінчення конкурсу, на території музейного комплексу розпочалися будівельні роботи. Кому знадобилися будинки з видом на Києво-Печерську лавру та «Київську фортецю», і що насправді загрожує «Мистецькому арсеналу», відповідають експерти «Дня».

Микола Скиба, начальник департаменту розвитку Київського музейного комплексу «Мистецький арсенал»:

– Як представник української культурної спільноти, хочу зауважити, що питання про розвиток «Мистецького арсеналу» вже давно вийшло за рамки культури й оповите політичними чварами. Наразі на території комплексу тривають реставраційні роботи, аби на основі старого «Мистецького арсеналу» створити новий. У першу чергу заплановано реставрувати старі будівлі комплексу і звести ряд нових. З цією метою оголошено міжнародний архітектурний конкурс, переможець якого і візьметься за створення нових об’єктів, що стануть складовими частинами усього комплексу.

Конкурс не виходить за рамки законодавства, а за мету передбачає – відновити сформоване багато років тому історичне середовище комплексу. Це стосується об’єктів, що знаходяться на території колишнього військового містечка № 5, де у 1950-60-і роки велась господарська діяльність, унаслідок чого територія була хаотично забудована.

Наразі всі будівлі, що нині є на території «Мистецького арсеналу», крім історичної будинку самого комплексу та валів, як є пам’яткою іншої епохи, решта території підлягає регенерації і створенню об’єктів, які мають забезпечувати діяльність комплексу. Саме в цьому і криється основна проблема.

З одного боку, «Мистецький арсенал» вважається заповідною територією, на якій максимально обмежена господарська діяльність, з іншого, існує указ Президента про створення нового комплексу, де передбачено появу сучасних споруд. І все це повинно розміститися на території 9,8 гектарів, адже йдеться про будівництво цілісного комплексу «Мистецький арсенал», а не окремо музею, готелю, центру музики тощо.

Такий комплекс є цікавим для світової спільноти, адже на його території можна проводити фестивалі, конкурси, майстер- класи, тренінги. Усе це вимагає наявності готелю для розміщення гостей цих заходів. Окрім того, цей комплекс є непосильним для державного бюджету. Як свідчить світова практика, такі об’єкти мають самі на себе заробляти, а не сподіватися на підтримку держави.

В першу чергу, це можливо шляхом залучення інвестицій, передачі певних функцій до культурного управління. Ця модель розвитку цілком прийнятна для сучасного світу, в якому нині трансформується культурна політика, особливо це помітно на рівні європейських країн. А в рамках цієї моделі «Мистецький арсенал» – об’єкт № 1, який має зазнати змін, аби відповідати її вимогам.

В’ячеслав Кулінич, директор Національного заповідника «Київська фортеця»:

– Будувати на території цитаделі «Київська фортеця», до якої входить і «Мистецький арсенал», категорично заборонено законом, якщо не йдеться про відновлення історичних споруд музею. А оголошення конкурсу на забудову території комплексу – це, безумовно, порушення норм охорони культурної спадщини. Тому всі, хто вигадує й оголошує подібні конкурси – це злочинці, які нищать історичну спадщину Києва.

«Мистецький арсенал» має неабияку історико-культурну цінність, тому основне завдання комплексу – зберегти історичне середовище. А маскувати будівництво, що нині триває на території Арсеналу, зведенням «мистецьких апартаментів», просто негідно. Наразі частину споруд «Мистецького арсеналу» збираються опустити під землю, але представників «Київської фортеці» до цих робіт не допускають.

Цим займається дочірнє підприємство з такою ж назвою, що й музейний комплекс – «Мистецький арсенал», до речі, назва обрана спеціально, аби ввести більшу кількість людей в оману і заплутати ситуацію. Найбільш важливе питання, чим саме займатиметься ця організація – збереженням історичної пам’ятки чи отримуванням прибутків. У даній ситуації існування «Мистецького арсеналу» не є прибутковою справою, тому, щоб змінити ситуацію, на території комплексу розпочалося будівництво, яке неминуче призведе до знищення пам’ятки в цілому.

Навіть якщо поблизу Арсеналу з’явиться хоча б один невеликий готель, приміром, для прийому іноземних гостей – це все одно загрожуватиме комплексу. Адже йдеться не лише про збереження історичного обличчя пам’ятки, а про її майбутнє існування в цілому. Руйнівні наслідки будівництва готелю на цій території можна порівняти із тим, що перш ніж на місці маленької хатини з’явиться багатоповерхівка, старий будинок доведеться повністю знести.

Так само й на території «Мистецького арсеналу» замість фортеці стоятимуть готелі чи приватні будинки, а місця для історичного комплексу просто не залишиться. Єдиний вихід із цієї ситуації – дотримуватися закону всім, хто причетний до цього конфлікту: Державній службі охорони пам’яток, столичній владі, Управлінню охорони пам’яток при КМДА та прокуратурі, врешті-решт.

Сергій Штуков, архітектор Інституту «УкрНДІпроектреставрація»:

– Взагалі-то закон забороняє споруджувати на території музейних комплексів готелі, торговельні заклади чи інші об’єкти інфраструктури. Дозволяється зводити лише ті будівлі, без яких неможливе існування музейного комплексу, наприклад, митний термінал, приміщення центру доставки, реставрації, а готелі до цього переліку не входять. Звісно, вони потрібні для того, щоб комплекс міг приймати гостей, але робити це треба з урахуванням історичного значення музею.

Раніше планувалося розмістити готельні комплекси подалі від «Мистецького арсеналу», як варіанти розглядалися бастіони «Київської фортеці» на бульварі Лесі Українки, на вулиці Старонаводницькій або ж територія колишньої взуттєвої фабрики, що неподалік від Києво-Печерської лаври.

Я як автор проекту та мої колеги з інституту виступаємо проти забудови комплексу, особливо багатоповерховими спорудами. Це завадить поверненню комплексу первісного вигляду. Для цього треба, так би мовити, розкрити площу перед Арсеналом, а не захаращувати його територію непотрібними будівлями. Наразі саме цим ми і займаємося: змінюємо вигляд площі так, щоб можна було проводити по території комплексу екскурсії, приміром, у старовинних каретах.

За рахунок цього комплекс стане схожим на музеї, які існують у Лондоні чи Парижі, що привабить сотні туристів. У принципі відвідувачі зможуть не заходити безпосередньо в Арсенал, аби відчути його історичну атмосферу. Щоб збільшити кількість гостей комплексу, ми плануємо створити на його території музей за європейським зразком, тобто тут будуть місця для відпочинку дітей, приміщення для прес-конференцій і кафе, щоб можна було підкріпитися.

Таким чином, ми створимо всі необхідні умови не лише для відпочинку, а й для відвідування виставок, конкурсів тощо. Хочеться, аби кияни та гості міста приходили сюди кожні вихідні й щоразу відкривали для себе щось нове.

Наразі ми працюємо ще й над реставрацією військового містечка, споруди якого раніше використовувалися винятково для господарських потреб. Будівлі зношувалися, ніхто не узгоджував з органами охорони пам’ятників, як правильно дбати про їхній належний вигляд. Тому нині перед нами стоїть ще одне важливе завдання – повернути цій пам’ятці історичне обличчя. Головне, щоб цьому ніщо не завадило.

Джерело: «День»