2011 р. Звід пам’яток Києва
Людмила Проценко
489.4.12. Поховання Аксакової С. С. 1885 (іст.). На південний схід від церкви Різдва Пресвятої Богородиці.
Аксакова Софія Сергіївна (9.04.1835, Москва – 29.08.1885, Київ) – дочка письменника С. Аксакова. Походить із старовинного боярського роду Вельямінових, одна з гілок якого започаткована у серед. 15 ст. Іваном Федоровичем на прізвисько Аксак (Оксак). За легендою, Аксакови (Оксакови) походили від боярина – варяга Шимона Африкановича, який в 11 ст. зробив велику пожертву на будівництво собору Успіння Пресвятої Богородиці Києво-Печерської лаври. Мати – уроджена О. Заплатіна, дочка російського генерал-майора і полонянки – туркені Ігель Сюла з роду емірів. Брат І. Аксаков – публіцист, поет, громадський діяч, один з лідерів слов’янофілів, був одружений з А. Тютчевою – фрейліною імператриці Марії Олександрівни, мемуаристкою. Брат К. Аксаков – публіцист, історик, лінгвіст, літературний критик, поет, один з ідеологів слов’янофілів. Брат Г. Аксаков – самарський губернатор. Сестра В. Аксакова – мемуаристка.
З кін. 1820-х рр. будинок С. Аксакової в Москві та маєток Абрамцево, придбаний 1843, стали відомими центрами культурного життя. З українців в Аксакових бували М. Гоголь, Т. Шевченко, який листувався з господарем.
1870 С. Аксакова продала батьківську садибу підприємцю і меценату С. Мамонтову (з 1918 – музей) і того ж року разом з матір’ю переїхала до Києва.
На могилі було споруджено пам’ятник у вигляді хреста з чорного граніту на постаменті з меморіальним написом та епітафією. Хрест був збитий за радянських часів. 1990 встановлено новий і відреставровано надгробок.
Література:
Иван Сергеевич Аксаков в его письмах. – М., 1888. – Т. 1; Отечественная история: Энциклопедия: В 5 т. – М., 1994. – Т. 1.
Джерело: Звід пам’яток історії і культури України. – К.: 2011 р., т. 3 (Київ), с. 1386 – 1387.