Початкова сторінка

Прадідівська слава

Українські пам’ятки

Не завагаєшся виконати найнебезпечнішого чину,
якщо цього вимагатиме добро справи

Богдан Хмельницький

?

Могила Арсенія (Якушкіна, 1749 – 1823)

Людмила Проценко, Лариса Федорова

489.4.41.1. Поховання Арсенія (Якушкіна) 1823 (іст.).

У церкві Зачаття св. Анни, у склепі, що його спорудив О. Якушкін 1810 під час будівництва храму.

Арсеній (світське ім’я – Якушкін Олександр Іванович; 2.03.1749, с. Близнюки, Смоленська губ., тепер РФ – 12.01.1823, Київ) – військовий інженер. Походив з дворянської родини.

Закінчив кадетський корпус, вийшов у відставку капітаном. З поч. 19 ст. перебував у Києво-Печерській лаврі. 15 лютого 1811 прийняв чернечий постриг, висвячений на ієромонаха, призначений доглядачем Дальніх печер. Соборний старець. З 1813 жив у корпусі № 49 (див. ст. 489.4.1). У монастирі займався наглядом за будівництвом та ремонтом споруд. 1809 – 11 за його проектами зведено нову церкву Зачаття св. Анни (розробив також різьблений іконостас, який не зберігся; пізніше робив пожертви на ремонт храму); відремонтовано аркаду при церкві Різдва Пресвятої Богородиці та перебудовано будинок настоятеля Дальніх печер (корпус № 49). Похований 14 січня.

1991 з північного боку біля виступу ризниці монастир встановив пам’ятник у вигляді лабрадоритової брили, полірованої з чолового боку, на якій викарбувано меморіальний текст. За постамент править прямокутна гранітна плита.

Література:

ЦДІАУК, ф. 128, оп. 1 черн., спр. 82.

Джерело: Звід пам’яток історії і культури України. – К.: 2011 р., т. 3 (Київ), с. 1399.