[1990 р.] Паспортна інформація
Фундаменти церкви ХІІ ст.
Пам’ятка археології
70 – початок 80-х рр. XII ст.
Розміщення:
м. Київ, Шевченківський р-н, гора Щекавиця
Загальний опис:
Розкопками виявлено південно-західний ріг будівлі та невеликий фрагмент південної стіни на відстані 17 м від цього рогу у напрямку до урвища г. Щекавиці. Ширина стіни храму сягає 1,5 м. Глибина залягання фундаменту невелика – 0,8 м. Фундамент переважно (0,5 м) складався з бутового шару, який вміщував великі шматки необробленого пісковику та битої плінфи і був зміцнений цем’яночним розчином світло-рожевого кольору. Над ним йшов вирівнюючий шар (0,3 м) з фрагментованої плінфи.
В окремих місцях зафіксовано 3 рядки порядової кладки стіни з плінфи товщиною 4-4,5 см. Товщина цем’янкового шву – 3-5 см. Виявлено фрагменти фрескового розпису, квадратових полив’яних плиток жовтого кольору від підлоги. Дерев’яних субструкцій під фундаментом не виявлено, але знайдено залізні штирі, якими вони скріплювались.
Місце розташування пам’ятки являє собою горбок 30×20 м, обмежений з північного заходу цегляним новоспорудженим будинком, зі сходу – фундаментами зруйнованого будиночка, з півдня – будиночком та урвищем, з півночі – проїзжою частиною вул. Олегівська. Поверхня частково засаджена деревами. На всій площі горбка – територія цвинтаря.
Історична довідка, відомості про дослідження:
Церква була локалізована розвідувальними роботами К.М. Гупала 1980 р. у садибі № 41 по вул. Олегівській на Подолі.
У літописній статті 1182 р. згадується піп Василь з церкви на горі Щекавиці, який став Печерським ігуменом. З послання до нього Кирила Туровського зрозуміло, що Василь і був засновником храму. Отже, виявлені фундаменти можна, найвірогідніше, датувати 70 – початком 80-х рр. ХІІ ст.
Я.І Смірнов вважав, що саме цю церкву зображено на малюнку голландського художника А. ван Вестерфельда 1651 р.
Реставраційні роботи:
Після дослідження 3.10.98 р. пам’ятку було засипано землею.
Облікова інформація:
Взято під охорону згідно рішення виконкому Київської міської Ради народних депутатів № 1112 від 17.11.1987 р.
Охоронний № : 432
Межі охоронної зони і зони регулювання забудови: Згідно рішення виконкому Київської міської Ради народних депутатів № 920 (додаток 1) від 16.07.1979 р. фундаменти церкви ХІІ ст. входять до зони археологічного заповідника (дод. 1, п. 1, 2, 4) та зони охоронюваного ландшафту (дод. 1, п. 3, 4).
Основна бібліографія, архівні дані:
Ивакин Г.Ю., Степаненко Л.Я. Раскопки в северо-западной части Подола в 1980-1982 гг. // Археологические исследования Киева 1978-1983 гг.- К., 1985.- С. 77.
Смирнов Я.И. Рисунки Киева 1651 г., по копиям их конца XVIII в. // Труды XIII археологического съезда в Екатеринославе (1905), т. II.- М., 1908.- С. 197-512.