Щекавицький могильник

Ярослав Боровський

573. Щекавицький могильник, 10 – 13 ст. (археол.).

На невеликому останці центральної частини г. Щекавиця.

Відкрив і дослідив І. Мовчан 1992, 1995. На площі бл. 1 тис. кв. м (могильник розкопаний майже повністю) виявлено 111 поховань. Небіжчики були покладені у витягнутому стані, на спині, головою на захід. Переважна більшість поховань одиночні, рідше трапляються групові. В кількох могилах поховання здійснені на різній глибині (в два яруси). В деяких випадках простежені перепоховання. Із 75 антропологічно визначених кістяків 47 належать чоловікам, інші – жіночі та дитячі. В 12 могилах знайдено поховальний інвентар: кулькоподібні гудзики, срібні скроневі кільця, скляна чаша, кільця від сумки. Найбільш цікавою знахідкою є монета-привіска, знайдена у похованні чоловіка 20 – 25 років (монета є наслідуванням денарія ІІ ст. Оттона та Адельгейди). Крім того, знайдена велика кількість залізних цвяхів від труни. Усі дані свідчать, що Щекавицький могильник був у кін. 10 – 12 ст. загальноміським цвинтарем, припинення його існування пов’язане як з обмеженістю площі, так і з загальними змінами у соціальній топографії Києва в 13 ст.

Матеріали досліджень зберігаються у Музеї історії міста Києва.

Література:

Мовчан И. И. Погребальные комплексы Древнего Киева // Тези доповідей української делегації на VІ Міжнародному конгресі слов’янської археології (Новгород, Росія, 1996). – К., 1996.

Джерело: Звід пам’яток історії і культури України. – К.: 2011 р., т. 3 (Київ), с. 2024.