Скит Різдва богородиці (Гнилецький)

Розмір зображення: 701:445 піксел

Пречистої скит (Різдво-Богородицький). Займав територію урочищ Церковщина, Гнилеччина та Гадючий яр (сучасний хутір Вільний) на південній околиці Києва, на місці Гнилецького печерного монастиря давньоруського часу.

Наприкінці 11 ст. у Гнилецькому монастирі зводиться мурована церква. Через монгольські напади в 13-15 ст. наземна частина монастиря занепадає, печерна функціонує до 16 ст. включно.

У 1900 р. розпочато спорудження будівель для підпорядкованого Братському монастирю «Скиту Пречистої в Церковщині». Серед новозбудованих споруд дерев’яний, обкладений цеглою храм Різдва Богородиці, зведений за проектом Є. Єрмакова (1902). Являв собою прямокутну у плані споруду 23-26 м х 8,5 м, 7 м заввишки (без бань), з гранчастою вівтарною апсидою та прибудованими до вівтаря бічними ризницею і паламарнею. Тридільна споруда перекривалась двосхилим дахом та увінчувалась за українською традицією трьома поставленими по осі захід-схід гранчастими барабанами з цибулястими банями. У барабані західної бані містилась дзвіниця. Фасади декорувались дрібним цегляним орнаментом. Храм було зруйновано більшовицькою владою в 1930-60-х рр.

Одночасно з церквою Різдва Богородиці було збудовано цегляні споруди готелю та в’їзну браму з каплицями. Торцевий фасад одноповерхової прямокутної у плані будівлі готелю прикрашався цегляними орнаментами, кілеподібними сандриками, членувався пілястрами, завершувався трапецієподібним фронтоном з квадратним завершенням. Зруйновано більшовиками в середині 20 ст.

В одну лінію з фасадом готелю розташовувались Святі ворота, що являли собою два квадратних у плані стовпи, які підтримували лускоподібну арку з цибулястою главкою на барабані. Обабіч воріт розміщувались дві квадратні у плані каплиці, що увінчувались наметами. Декор споруд мав цегляний характер у вигляді простих орнаментів та кілеподібних сандриків. Зруйновано більшовицькою владою в 1930-х рр.

У 1908 р. було споруджено двоярусну дзвіницю з наметовим завершенням. Розташовувалась над входом до Феодосієвої печери. Перший ярус був цегляний, служив тамбуром до входу в печеру. Другий – дерев’яний, восьмигранний у плані (кожна грань завершувалась трикутними фронтоном). Зруйнована більшовиками в 1930-х рр.

У 1918 р. монастир набув самостійності та отримав назву Різдво-Богородицького. Після захоплення України радянською владою його ліквідували. З 1922 р. територією урочищ володіла перша в Києві колонія неповнолітніх правопорушників. Після Другої Світової війни тут працюють лікувальні заклади МВС України. Тепер монастирське життя відроджується.

Список літератури – на сайті «».