Початкова сторінка

Прадідівська слава

Українські пам’ятки

Про справу не говори з тим, з ким можна, а з ким треба

Богдан Хмельницький

?

2008 р. Львівську тюрму на Лонцького покажуть відвідувачам

Оксана Левицька

Дата: 26.02.2008

Минулого четверга на внутрішньому подвір’ї колишньої в’язниці на вул. Лонцького у Львові, нині вул. Степана Бандери, три сотні галичан молилися за закатованих у цих стінах арештантів. Зібралися колишні в’язні, їхні родичі та чиновники. Панахиду за загиблими відправляли священики всіх конфесій.

Майже рік 1947-го довелося провести в цій в’язниці Осипі Семенисі, 80 років, доки тривало слідство в її справі. 17-річну юнку заарештували за зв’язок з УПА.

– Мене так били, що кров з очей ішла, – розповідає жінка. – А бувало, нас закривали на цілий день у вузьких шафах, які стояли в коридорах. Тільки дірочки були в дверях, щоб не задихнулися. Вікно в камері закрили жолобом, крізь нього було видно лише смужку неба. Постійно горіла лампочка.

Після панахиди 82-річна львів’янка Стефанія Вуйцик рішуче прямує на другий поверх колишньої в’язниці. 1941 року її родину вивезли до Сибіру. Коли 1945-го жінка повернулася до України, її забрали в тюрму.

– Думала, що не сила буде зайти до камери. Я в двадцятій сиділа, – розповідає дорогою. – Нас тут тридцять душ тримали. Гола підлога, стіни та туалет. Коли спали на підлозі, повертатися на інший бік мусили одночасно, інакше не виходило. Нікому не розказувала, що мені довелося пережити.

Тюрму на Лонцького називають найжорстокішою в Галичині. Досі невідомо, скільки людей загинули в її стінах. Засекречені архівні документи недоступні для науковців. З історії будинку відомо, що звели його 1880 року для австрійської жандармерії. За часів Польщі тут було головне управління поліції, частину будівлі переробили під камери. 1939-го, після приєднання Західної України до СРСР, тут розмістили тюрму НКВС N 1.

– За два роки до війни в її стінах знищили близько 4-5 тисяч українців. Майже половину з них – в останній тиждень червня 1941 року. Так наказав Берія, наляканий вступом до Львова гітлерівських військ, – розповідає Руслан Забілий, 33 роки, виконувач обов’язків директора Центру досліджень визвольного руху.

Під час фашистської окупації в тюрмі перебували в’язні. Згодом у будинку на Лонцького розмістили міське управління міліції та слідчий ізолятор КДБ. Тут тримали дисидентів В’ячеслава Чорновола, Івана Геля, Ігоря та Ірину Калинець, нинішнього голову Львівського обласного товариства політв’язнів і репресованих Петра Франка. 1992-го приміщення перейшло до Служби безпеки України. У ньому облаштували слідчий ізолятор. Із 2000 року будинок пустує.

У будівлі колишньої в’язниці планують створити меморіальний комплекс пам’яті жертв окупаційних режимів. У ньому проводитимуть екскурсії та продовжуватимуть дослідження.

Джерело: “Газета по-українськи”