2008 р. Довідка
Однією з магістральних вулиць Львова є вулиця Городоцька (назва походить від сучасного районного центру Львівської області міста Городок), яка на заході з’єднує проспект Свободи з межею міста. Початкова частина до розвилки з вулицею Шевченка від кінця XVI століття мала назву Святої Анни, бо закінчувалася однойменним костелом. Від 1871-го називалася Казимірівською на честь польського короля Казимира ІІІ Великого (1333-1370), який у 1340-х розпочав захоплення галицьких земель і приєднання їх до Речі Посполитої. Від 1933-го ця назва змінилася на Казимира Великого, за радянської влади в 1944-1964-х роках вулиця мала назву Чапаєва на честь радянського військового діяча часів громадянської війни в Росії 1917-1922 років. Від 1964-го ця частина вулиці, об’єднавшись із горішньою частиною до межі міста, називалася 1 Травня на честь комуністичного свята міжнародної солідарності трудящих.
Частина вулиці від розвилки з Шевченка до перетину з вулицею Залізничною до кінця XVIII століття називалася Краківською дорогою, від 1786-го – Городоцькою, від 1938-го – Токажевського на честь польського генерала, учасника українсько-польської війни 1918-1919 років Міхала Токажевського-Карашевича (1893-1964), за часів німецької окупації – Вінерштрассе (Віденська). Частина вулиці від вул. Боберського до межі міста до середини ХІХ століття називалася Городоцькою дорогою за “рогаткою”, від 1871-го – Богданівкою, від 1933-го – Городоцькою. Від 1964 року всі три частини об’єднали у вулицю 1 Травня, яка від 1990-го називається Городоцькою.
Адресу № 18 у 1950-х мав скупочний пункт, тепер цієї адреси не існує.
Адресу № 23 за Польщі мав продаж швейних машин Ґроскопфа, в 1950-х – артіль “Кооптруд”, зараз тут ремонтно-будівельне управління “Галич” і фірма “Всесвіт даху”.
Ілько Лемко
Джерело: “”, 10 січня 2008 року, № 2 (310)
Під № 28 за Польщі був меблевий магазин Штайля, в повоєнні часи цю саму адресу мав ремонт годинників, радіоапаратури, галантереї, іграшок, велосипедів, дитячих візочків і панчіх “Капрон”, зараз цієї адреси не існує.
Під № 30 за польських часів було управління міської поліції, зараз цієї адреси не існує.
Адресу № 34 за польських часів мали повітові суди, зараз її не існує.
У житловому будинку № 62 за радянських часів була їдальня, зараз тут туристична агенція “Андерс”.
Адресу № 64 за польських часів мала фабрика сільськогосподарських машин, від часів СРСР – завод автозапчастин, який має вхід із вулиці Одеської, крім того, від початку ХХІ століття тут міститься більярдна.
У житловому будинку № 66 від польських часів існує аптека, за часів незалежності тут відкрили також магазин фітопрепаратів “Зелена планета”.
У житловому будинку № 68 за часів СРСР був комісійний магазин, тепер тут крамниця “Вікна-двері”.
У будинку № 72 від радянських часів міститься хлібний магазин, також тут працює крамниця “Продукти”.
У будинку № 74 за радянських часів були продовольчий магазин “Першотравневий” та “Варенична”, зараз це, відповідно, магазин “Родинна ковбаска” й “Бістро”.
У житловому п’ятиповерховому будинку 1950-х років № 76 за СРСР був фірмовий магазин телевізійного заводу “Електрон”, від часів незалежності тут крамниця спортивного одягу “Адідас”.
У житловому будинку № 82 за радянських часів містився магазин “Скло, кераміка, фарфор”, зараз – крамниця побутової техніки “Термокомфорт”.
У житловому будинку № 84 за часів СРСР був фотосалон, від радянських часів тут працює перукарня, також у цьому будинку міститься магазин автозапчастин.
У п’ятиповерховому будинку 1950-х років № 85 від часів СРСР розташований гуртожиток Інституту новітніх технологій та управління (колишній технікум радіоелектроніки), за часів СРСР тут була також їдальня технікуму, зараз у цій будівлі містяться аптека, ресторан “Еліта”, в подвір’ї – ресторан “Літній майданчик”.
У житловому будинку № 86 за радянських часів працював магазин “Галантерея”, зараз тут ювелірна крамниця “Золото і срібло”.
У житловому будинку № 90 за часів СРСР містився магазин “Молоко”, тепер – крамниця продуктів “Люкс-М”.
У житловому будинку № 95 за радянських часів був овочевий магазин, зараз тут крамниця будівельних матеріалів “Сучасна оселя”.
У житловому будинку № 96 від радянських часів був розташований популярний у цьому районі гастроном “Львів”, нині він не працює.
У житловому будинку № 100 за радянських часів був промтоварний магазин Львівської залізниці й ремонт годинників, який працює донині. Крім того, за часів незалежності тут відкрили кафе “Салі”.
У житловому будинку № 102 за часів СРСР був магазин “Взуття”, відтоді тут залишилася ювелірна крамниця “Рубін”, також працює магазин фототоварів і годинників та крамниця засобів зв’язку “Титан”.
У житловому будинку № 104 за часів СРСР був магазин спорттоварів і продовольча крамниця, також тут працювало кафе-морозиво, яке згодом перетворили на кафе-бар “Магнолія”, в цьому будинку також працює майстерня з виготовлення решіток та огорож і магазин торговельної мережі “Електромайстер”.
У житловому будинку № 106 за радянських часів був галантерейний магазин Львівської залізниці, зараз тут містяться страхова агенція “Гарант”, магазин “Культтовари”, крамниця “Продукти” й торговельний центр “Універмаг”.
Адресу № 108 за часів СРСР мав магазин “Тканини”, тепер це житловий будинок на вулиці Стародубській, 1.
У будинку № 110 за часів СРСР був магазин “Риба”, зараз тут крамниця насіння “Зелений світ” і гральні автомати.
У житловому будинку № 112 (Залізнична, 2) за часів СРСР працювала їдальня, тепер це кафе “Українські страви”, в цьому будинку також міститься салон мобільного зв’язку “Евросеть”.
У житловому будинку № 115 за часів СРСР була комісійна крамниця, зараз тут магазин зброї “Арсенал-Л”.
Адресу № 121 від польських часів має хлібокомбінат, у цьому житловому будинку також є домашній магазин “Еколан”.
У будинку № 123 за радянських часів працював магазини “Парфумерія”, зараз це – крамниця косметики й парфумерії “Вікторія”, також тут є магазини “Продукти”, “М’ясо-ковбаси” та гральні автомати. Адресу № 123 також має Приміський залізничний вокзал на розі з вулицею Чернівецькою, відкритий 1997-го на місці товарної станції, за польських часів тут був Чернівецький двірець.
У житловому будинку № 125 від часів СРСР існує відділення “Ощадбанку”, також тут працює магазин “Електротовари”, ательє з пошиття та ремонту хутрових виробів і ремонт годинників.
Адресу № 126 від часів СРСР мають Залізничний райвідділ міліції та міське відділення ДАІ.
Під № 132 від часів СРСР – Львівський жирокомбінат, який до часів незалежності мав назву “Жовтень”.
У житловому будинку № 133 за часів СРСР був фотосалон, зараз тут магазин “Взуття”.
У будинку № 135 за часів СРСР працював магазин готового жіночого одягу, зараз тут крамниця косметики “ДЦ”.
Одноповерховий будинок 1950-х років № 136 спорудили як дитячий садок, останніми роками він служить як житловий будинок.
У будинку № 137 за радянських часів містилося районне відділення з працевлаштування Радянського району, зараз тут магазин спортивного взуття й салон мобільного зв’язку Life:).
У житловому будинку № 139 від часів СРСР працює бібліотека для дорослих, також тут є магазини “Взуття” і “Меблі”.
У житловому будинку № 141 за радянських часів був магазин готового чоловічого одягу, зараз тут крамниця “Промтовари”.
У будинку № 143 від часів СРСР працює відділення “Ощадбанку”, також тут міститься кафе “Млинці” й магазин “Взуття”.
Житлові будинки барачного типу № 146 (одноповерховий) і № 150 (двоповерховий) збудовано у 1950-х.
У житловому будинку № 151 за часів СРСР була майстерня монтажного управління, від тих часів тут також працює поштове відділення та магазин “Продукти”.
Під № 155 розташований Привокзальний ринок, збудований у повоєнні роки поряд зі старим Городоцьким цвинтарем, на зламі ХХ і ХХІ століть територію ринку розбудували і спорудили за цією адресою торговельний центр “Привокзальний”.
Під № 161 за радянських часів був збірний пункт працевлаштування населення, зараз на цьому місці – новозбудований житловий приватний будинок.
Під № 170 від часів СРСР міститься хлібозавод № 2, який у 1960-1980-х мав назву макаронне виробниче об’єднання “Укрмакаронпром”.
У житловому будинку № 171 в 1990-х роках обладнали один із перших у Львові магазинів музичних інструментів “Ямаха”, зараз тут гральні автомати. У будівлі 1960-х років від часів СРСР міститься меблева фабрика “Карпати”.
Під № 175 розташований супермаркет “Скриня”, споруджений 2006-го.
Адресу № 176 має Львівський мотозавод, спочатку це був велосипедний завод, облаштований на місці польської велосипедної майстерні.
Під № 183 від польських часів міститься трамвайне депо № 1.
У чотириповерховому житловому будинку 1950-х років № 187 від радянських часів працює магазин “Продукти” і кафе-бар.
Ілько Лемко
Джерело: “”, 17 січня 2008 року, № 3 (311)
У 4-поверховому житловому будинку № 209 1950-х років за часів СРСР був овочевий магазин, а зараз тут крамниця “Продукти” і кав’ярня.
Під № 217 від радянських часів розташувався опорний пункт правопорядку.
В одноповерховому приміщенні 1960-х років під № 219-а у добу СРСР був магазин “Взуття”, зараз – крамниця будівельних матеріалів “Богданівка”.
У 3-поверховій будівлі № 225 середини 1950-х від радянських часів міститься будинок культури виробничого об’єднання “Львівхімсільхозмаш” (“Львівсільмаш”). Від початку незалежності це приміщення орендує також салон меблів і протестантська церква “Ковчег”.
5-поверховий житловий будинок № 229 збудовано у 1965-му.
У житловій споруді № 257 за часів СРСР був магазин готового одягу і крамниця “Продукти”, зараз тут бар “Під кущем хмелю” і магазин “Світ дверей і вікон”.
У житловому будинку № 265 від радянських часів розташовано відділення “Ощадбанку” і магазин “Продукти”.
Під № 281 за Польщі містився Народний дім Сигнівки, у період СРСР тут обладнали кінотеатр імені Чкалова (за часів незалежності – “Арлекіно”), від радянських років тут також залишилася бібліотека для дорослих, зараз тут кафе “Арле-Кіно”, диско-бар і кури-гриль.
Під № 282 у роки СРСР була станція техобслуговування автомобілів № 1, тепер це автомобільний дім “Львів”.
У 5-поверховому житловому будинку № 287 1960-х років від радянських часів працює магазин “Оптика”, пізніше тут облаштували крамницю “Продукти”, кав’ярню і зал гральних автоматів.
У 2-поверховій будівлі № 299 1960-х за часів СРСР було ательє мод “Силует” і магазин промислових товарів, від 1960-х тут працює крамниця “Продукти”, кав’ярня і ремонт взуття, у роки незалежності тут також облаштували магазин “Меблі”.
Під № 355 за часів СРСР були склади будівельних матеріалів і сантехобладнання та дрібнооптовий магазин “Львівпостачзбуту”. Зараз тут міститься торговельна мережа “Будівельні рішення”, гуртівня ковбасних і молочних виробів, стоматологічний кабінет, перукарня, їдальня і кафе-бар.
Під № 357 за радянських часів були меблеві склади і магазини, тепер тут меблева фірма “Діваль”, відділення “Укрексімбанку” й “Електрон-банку”, мережа “Інтермаркет”, торговельний центр фарб, кафе “Канапе”.
Адресу № 359 має станція техобслуговування автомобілів і представництво компанії “Проктер-енд-Ґембл”.
Під № 367 розташований експоцентр “Львів”.
Від 2006 року адресу № 286 має центр оптової торгівлі “Метро”.
За польських часів будівлі вулиці Городоцької за розвилкою з Янівською (тепер – Шевченка) мали такі адреси:
№ 2-б – газета Glos Pracy;
№ 3-д – магазин готового одягу Гевеля, крамниця письмового приладдя Шпебера і парфумерія “Під чорним псом”;
№ 3-а – магазини взуття та одягу Ha-Lim, взуття Ротштайна й овочевий Бремера;
№ 5 – готель “Панський” Ерльбаума і галантерея Кремера;
№ 7 – фабрика бетонних виробів Шатца;
№ 9 – цукерня Кульмана;
№ 10 – крамниця техніки Фрема і магазин ламп Васильківського;
№ 11 – роздрібна бакалія Меєрзан, фотоательє “Анна” Ебеля;
№ 13 – молочарня Фурґанґа;
№ 14 – магазин кухонного посуду Раухверґера;
№ 19 – міський заклад постачання харчових продуктів;
№ 22 – годинникарська майстерня Ґолда;
№ 23 – ресторан Банка, автомобільне транспортне бюро Шапіри, тютюнові вироби Стефановича, горілчаний магазин Кельнера, крамниця письмового приладдя Берковича, дамські капелюхи Гальпермана;
№ 24 – овочевий магазин Туне, крамниця автозапчастин Арнольда Леана, цукерня Йохина;
№ 26 – фабрика музичних інструментів (фортепіано) Франца Нєвчика, редакція газети Glos Zwiazku Mlodziezy;
№ 26/28 – фабрика рільничих машин Гофгерр-Шранц, Клейтон-Шуттлеворт;
№ 27 – ресторан Вайнштока;
№ 30 – аптечна гуртівня спілки “Лабор”, аптека Шайнбаха;
№ 32 – ресторан Фабіана;
№ 36 – магазин технічних товарів “Вентиль”, експлуатаційне бюро Шрайбера, фабрика дзеркал Вайсмана;
№ 37 – магазин будівельних матеріалів Люстмана і Корна,
№ 38 – магазин готового одягу Майзельса, крамниця готового одягу Моліхара-Умрата і спілки;
№ 41 – годинникарська майстерня Блера;
№ 44 – ресторан Бухштаба;
№ 46 – підприємство перевізників Гасклера;
№ 47 – магазин електротехнічних товарів “Універсум”;
№ 50 – склад рільничих і швейних машин Фоерштайна;
№ 51 – пральня Фрідмана, технічне бюро Гриневича і Віллера;
№ 52 – магазин дамського одягу Анни Штекер;
№ 53-а – готель “Бульвар” Грубера;
№ 54 – магазин колоніальних товарів Coloniale;
№ 55/57 – продаж музичних інструментів Ачкевіча;
№ 56(58) – кооперативна ощадна каса, Банк рільничий і продаж рільничих машин;
№ 57 – магазин готового одягу Ґрюнера;
№ 59-а – продаж музичних інструментів Гехта і спілки;
№ 60 – магазин хутрових виробів Mrowka;
№ 61 – продаж рільничих машин Чехословацької акціонерної спілки;
№ 65 – магазин готового одягу Фінклера;
№ 66 – галантерея Баднера, кресова книгарня Степановича;
№ 67 – ресторан Рада;
№ 68 – продаж взуття Кляйнмана;
№ 69 – магазин взуття “Орно” Вайцмана, магазин порохотягів Кранца, фабрика цукру Ротгойслера, магазин меду Вольфа;
№ 70 – магазин народного одягу Варона, ресторан Лемпеля;
№ 71 – антикварня “Панта”, торгівля вживаними речами;
№ 71-а – фотоательє Ліхта;
№ 72 – виробництво і продаж алкогольних напоїв Кесслера;
№ 73 – молочарня Гольцмана;
№ 74 – галантерея Фляйшера;
№ 76 – продаж взуття Фельда, гуртівня цукру Шраммера;
№ 77 – годинникарська майстерня Акса;
№ 81 – аптека Мєчислава Лазовського;
№ 83 – транспортне бюро судноплавства, овочевий магазин Чоппа, книгарня Гаусфрора, книгарня та антикваріат Софії Гаузірер;
№ 84 – гуртовий продаж дерева на опал Лор’є, аптека Зиґмунтовича;
№ 85 – ресторан Козловського;
№ 87 – аптечний магазин Бляйберґа;
№ 89 – ресторан Гебера, гіпсова фабрика Майблюма;
№ 93 – судноплавне бюро Canadian Pacific Railway; The Royal Mail Steam Packet Co;
№ 101 – судноплавне бюро Голландія-Америка;
№ 103 – Окружна дирекція державних лісів;
№ 111 – паркетна фабрика Нойдека;
№ 121 – виробництво і продаж полотна спілки “Ленполь”, ресторан Мюнцера;
№ 127 – Споживча спілка залізничних кондукторів;
№ 129 – ресторан Діка;
№ 133 – гуртовий продаж борошна Таубе;
№ 143 – підприємство перевізників Вальтера;
№ 147 – фабрика коробок “Картон”, фабрика дротяних виробів Дичека і Альшера.
До 1950-х років через велику кількість індивідуальних забудов – вулиця Городоцька мала 400-ті номери.
У 1990-х на Городоцькій збудували три підземні переходи: на розі з Виговського, біля мотозаводу і наприкінці тролейбусної лінії перед мостом. 2006-го відкрили рух обвідною дорогою від Привокзального ринку до трампарку.
Забудова вулиці: класицизм, сецесія, конструктивізм 1930-1990-х, нові забудови 2000-х років.
Ілько Лемко
Джерело: “”, 25 січня 2008 року, № 8 (316)