Початкова сторінка

Прадідівська слава

Українські пам’ятки

Ні просьби, ні грозьби, ні тортури, ані смерть
не приневолять тебе виявити тайни

Богдан Хмельницький

?

2000 р. Пам’ятки архітектури та містобудування України

Каплиця Трьох святителів, що прилягає до західної стіни дзвіниці з боку двору, поєднала в собі традиції українського храмобудування та риси ренесансної архітектури, її будівництво в 1578-1591 рр. тривалий час пов’язувалося з ім’ям П.Італійця за цеховим прізвиськом Красовський. Але останніми дослідженнями віднайдено письмову угоду на будівництво “руської церкви”, укладену 1584 р. між К.Корняктом і архітектором Андрієм Підлісним. “Церквою” капличка іменується і в низці інших документів, бо, ймовірно, виконувала такі функції до спорудження Успенського храму. Освячено каплицю в січні 1591 р. Після пожежі 1671 р. її реставровано на кошти братчика О.Балабана, про що повідомляє пам’ятна плита над порталом. Під час ремонтно-реставраційних робіт 1846-1847 рр. у південній стіні каплиці пробито двері, що з’єднали її з Успенською церквою.

Призматичний низ каплиці з великими арковими отворами має характерні для Ренесансу ордерні членування, тектонічно пов’язані з трибаневим завершенням споруди. Щільне розташування бань на прямокутному об’ємі зумовило створення оригінальної внутрішньої конструктивної системи з попружних арок різної ширини. Окрім трибаневості, вплив традицій українського мистецтва простежується у використанні мотивів виноградної лози та рослинного декору, що обплітають колони чи не найкращого у Львові ренесансного порталу і вкривають стоковим декором внутрішні поверхні бань. Решта первісного оздоблення інтер’єру та живопис стін були втрачені під час ремонтів пам’ятки у середині XIX ст. і в 1914 р. Серед творів художників пізнішого часу (1920-1930 рр.) привертають увагу ікони страсного циклу (П.Холодний) та дерев’яний різьблений тамбур входу (скульптор – А.Коверко).

Джерело: Пам’ятки архітектури та містобудування України. – К.: Техніка, 2000 р., с. 152.