Початкова сторінка

Прадідівська слава

Українські пам’ятки

Не завагаєшся виконати найнебезпечнішого чину, якщо цього вимагатиме добро справи

Богдан Хмельницький

?

Церква Успіння

Церква Успіння

Розмір зображення: 600:800 піксел

Від московського царя Федора Івановича братчики отримали 5 сороків соболів, 5 сороків куниць, на царські врата і позолоту іконостаса – 50 угорських золотих, для священиків – 20 рублів, на шпиталь – 10 рублів. Про це зроблено запис в куполі братської церкви [Крип’якевич І.П. Зв’язки західної України з Росією до с.17 ст. – К.: вид.АН УРСР, 1954 р., c. 27].

Успенська церква 1630 р. [Пам’ятники архітектури УРСР, що перебувають під державною охороною: список. – К.: Держбудвидав, 1956 р., с. 50].

Успенська церква 1630 р. [Постанова Ради міністрів УРСР “Про впорядкування справи обліку та охорони пам’ятників архітектури на території Української РСР” № 970 від 24.08.1963 р.].

Успенська церква 1591 – 1629 рр. [Державний реєстр національного культурного надбання: пам’ятки містобудування і архітектури України (проект). – Пам’ятки України, 1999 р., № 2-3].

Церква Успіння 14 ст. – згоріла в 1527 р. Відбудована в 1547 – 1559 р., архіт. Петро Італієць з Лугано. Згоріла в 1571, 1590 рр. Нова споруда 1598 – 1631 рр., архіт.П.Римлянин, А.Прихильний, В.Капінос [Нариси історії архітектури України: дожовтневий період. – К.: Держбудвидав, 1957 р., список пам’яток].

В 1790 – 1795 рр. український маляр з Галичини Євстахій Білявський виконав живопис іконостасу церкви [Жолтовський П.М. Художнє життя на Україні в 16 – 18 ст. – К.: 1983 р., с. 115].

Микола Петрахнович-Мораховський в 1635 р. виконав образ богородиці біля вхідних дверей церкви; в 1637 р. – іконостас, в 1665 р. – бокові образи для кіота [Жолтовський П.М. Художнє життя на Україні в 16 – 18 ст. – К.: 1983 р., с. 153].

Після пожежі церкви в 1779 р. пошкоджені ікони та різьбу відновлював львівський маляр Петро Антон Рогані [Жолтовський П.М. Художнє життя на Україні в 16 – 18 ст. – К.: 1983 р., с. 158].

В 1630 р. львівський маляр Федір Сенькович виконав іконостас церкви [Жолтовський П.М. Художнє життя на Україні в 16 – 18 ст. – К.: 1983 р., с. 161].

В 1628 р. львівський маляр Федір керував роботою мурарських майстрів Амвросія та Якова, які різьбили герби для бані церкви. У церкву була також плащаниця його роботи [Жолтовський П.М. Художнє життя на Україні в 16 – 18 ст. – К.: 1983 р., с. 170].

Список літератури – на сайті «».