Картуш “Жони-мироносиці”

Інв. № 1-2286.

48x62,5x2 см.

Реставратор – Наталія Білостоцька.

Реставрована у 2003-2004 pp.

Основа складається з однієї суцільної дошки хвойної породи. Односторонні врізні шпуги вертикальні, зі стесаними краями. Дошки основи оброблені столярним інструментом, торці покриті оліфою. По периметру основи – наскрізні отвори від тиблів, за допомогою яких ікона кріпилася до обрамлення в одвірках дияконських дверей. З лицевого боку в нижній частині проглядається лляна паволока. Левкас – клеє-крейдяний, товстий, щільний, сірувато-білий. Фарбовий шар – темперний та олійний живопис і позолочення.

Стан до реставрації

В нижній частині ікони – розтріскування основи по горизонталі, що з лицевого боку викликало деформацію левкасу. По тріщинах наклеєні конопляні волокна, що частково розірвані. Кракелюр левкасу – крупносітчастий. По всій поверхні – дрібні втрати та потертя фарбового шару, по периметру – дрібні вилущення. Часткові перемелювання авторського живопису та реставраційні тонування. Зсідання фарбового шару з потемнілою лаковою плівкою. Значні потертя золота до поліменту. Живопис значно забруднений.

Реставраційні заходи

Проведено антисептування обох боків ікони. Укріплено фарбовий шар. Знято поверхневі забруднення. Потоншено потемнілу лакову плівку та усунуто поверхневі забруднення з фарбового шару. Усунуто перемелювання авторського живопису та попередні тонування олійними фарбами. Ікону покрито захисним шаром лаку. Проведено тонування у місцях втрат та подряпин фарбового шару. Після тонування поверхню твору покрито захисним шаром лаку.

Опис

Композиція умовно ділиться на дві частини: ліву з постатями трьох жон- мироносиць та праву з ангелом. Позаду них зображена велика гора з печерою, біля входу до якої лежить великий камінь. Постаті трьох жінок досить динамічні й подані вони у тричвертному розвороті. Дві жінки на передньому плані у правій руці тримають миро, а поміж них – третя, що втирає сльози білою хустиною. Жіноча постать попереду зображена з простягненою до ангела правою рукою, а ліва прикладена до грудей. Одягнена вона у довгу голубу туніку, поверх якої червоний мафорій. Трохи в глибині, позаду, – постать другої жінки в голубо-оливковій туніці та червоно-коричневому мафорії. Лик зображений у профіль, нахилений: вона оплакує смерть Христа. Третя жінка одягнена у вохристу туніку та яскраво-червоний мафорій. її руки схрещені на грудях. Навколо голів – гладкі золочені німби, їхні лики миловиді, з витонченими рисами. Вираз облич зосереджений і дещо збентежений.

Ангел, який сидить на відсунутому камені – найдинамічніша постать у композиції. Він також розвернений у тричвертному повороті, голова у профіль. Його нога відставлена уперед, що підсилює рух. Динамічним жестом ангел звертається до трьох жон: його права рука з розкритою долонею напівопущена, ліва зігнена у лікті, пальці складені, а вказівний палець випростаний. Миловидий лик ангела має витончені риси. Довге руде волосся спадає на плечі. Одягнений у довгий білий хітон, перев’язаний на поясі. Навколо голови – гладкий золочений німб. Білий одяг, розправлені крила, складки одягу, що розвіваються, справляють враження легкості, повітряності. На темно-сірій горі видно зелену рослинність. Ліворуч – фрагмент неба, на якому напис червоними літерами: НЄДЄЛА В ПО ВЪ[О]СКРЄСЄНІИ Х[РЄСТО]В(О)МЪ О МИРОНОСИНА.

Література

Пещанський Володимир. Богородчанський іконостас // Скит Манявський та Богородчанський іконостас. – Жовква, 1926. – С. 14.

Драган Михайло, Пещанський Володимир, Іларіон Свєнціцкий. Скит Манявський та Богородчанський іконостас. – Жовква, 1926. – С. 25. Іл. За. табл. II.

Канарська Ольга. Іконостас церкви Воздвижения Чесного Хреста Скиту Манявського (1698- 1705) // Тематичний збірник Святопокровського жіночого монастиря Студійського Уставу. – Львів, 2000. – Вип. 5: іконостас Воздвиженської церкви Скиту Манявського. Каталог виставки відреставрованих ікон. Автор-упорядник Канарська О. – С. 35.

Виставки

Не експонувалася.