Вознесіння

Інв. № 1-2305

235x141x2,5 см.

Реставратори – Мирослав Откович, Тарас Откович.

Реставрована у 1972, 1998-2000 pp.

Основа складається з чотирьох дощок хвойної породи, склеєних та скріплених між собою врізними фігурними шпугами. На стиках дощок наклеєні конопляні волокна та фрагментарно – лляна паволока. Левкас клеєкрейдяний, щільний, товщиною 4-5 мм, білого кольору. Фарбовий шар – олійний та темперний живопис, різьблення по левкасу, позолочення.

Стан до реставрації

Незначна деформація та розтріскування дощок основи, незначні сколи. По периметру – наскрізні отвори від тиблів. Внизу ікони тріщина, додатково скріплена прямокутною невеликою пластиною. Забруднення основи зі звороту. Тріщина на другій дошці справа заклеєна смугою паволоки світло-сірого кольору, яка в процесі деформацій розірвалася. Така ж паволока наклеєна і в інших місцях розтріскування основи. Незначні втрати, лущення фарбового шару. Значні зсідання фарбового шару на мафорії Богородиці. Значні поверхневі забруднення. Сліди попередніх реставраційних втручань – нефахові тонування. Лакова плівка значно потемніла і забруднена.

Реставраційні заходи

Проведено антисептування зворотного і лицевого боків ікони. Усунуто забруднення зі звороту. Зміцнено фарбовий шар. Потоншено потемнілу лакову плівку й усунуто поверхневі забрудення з фарбового шару та позолоти. Затоновано місця втрат та подряпин фарбового шару. Після тонування поверхню твору покрито захисним шаром лаку.

Опис

Ікона прямокутної форми з фігурним трипелюстковим завершенням. Кути рами заповнені декоративною золоченою різьбою. Внутрішні скісні боковини рами гладкі, золочені та фрагментарно декоровані ритованим рослинним орнаментом. Нижня частина рами тонована вохрою.

Композиція складна, багатофігурна й умовно ділиться на дві частини: нижню із зображенням богородиці й апостолів та верхню – з Христом поміж ангелів. Представлена богородиця у повен зріст по центру композиції, її руки складені молитовне на грудях, а голова ледь схилена до правого плеча, очі опущені. Одягнена богородиця у вишневий мафорій з темним відворотом та темно-синю туніку. Навколо голови – золочений німб, над яким червоними літерами написана монограма: ΜΡ ΘΥ. Обабіч богородиці зображено по шість апостолів.

Праворуч стоїть Іван, його руки складені на грудях, голова нахилена до богородиці. Одягнений у зелений хітон і червоний гіматій. Темне волосся обрамляє молоде обличчя. Позаду нього стоїть сивобородий Петро у синьому хітоні та вохристому гіматії. Його ліва рука затиснена в кулак, у правій – тримає два золочені ключі. Далі – троє інших апостолів зі складеними на грудях навхрест руками. Перший з них – у червоній сорочці та темному гіматії, на другому – жовта сорочка з червоним комірцем. Обидва з темними бородами, їх очі зведені до неба. Третій нахилений у поклоні – сивобородий апостол одягнений у синій хітон та темно-червоний гіматій. На передньому плані, праворуч Петра, зображено ще одного апостола, який стоїть в молитовній позі навколішки. Його погляд спрямований вверх, права рука піднята на рівні грудей. Він має темне волосся і бороду. Одягнений у темно-синій хітон та вохристий гіматій.

Ліворуч богородиці – троє апостолів, які стоять в одному ряді. Перший з них – із розведеними в молитві руками. Він має темне волосся і невелику бороду. Одягнений у вохристий хітон і зелений гіматій. Два наступні – молоді та безбороді, з темним довгим волоссям. Один з них зі складеними перед грудьми руками, одягнений у темно-червоний хітон і синій гіматій. Другий апостол праву руку підніс до голови; пальці лівої складені в благословляючому жесті. На ньому синя сорочка з жовтим комірцем і червоний гіматій. Всі троє апостолів дивляться догори. Позаду них – ще один сивоволосий апостол з невеликою сивою бородою і волоссям. Одягнений він у вохристий хітон. Погляд апостола звернений до глядача. Вище нього – погрудна постать темноволосого чоловіка у блакитному хітоні та темно-оливковому гіматії. Його руки складені на грудях, а погляд спрямований до неба.

Попереду всієї групи – сивобородий апостол з простягнутою рукою. На ньому – зелений хітон і вохристо-жовтий гіматій. Голова апостола припіднята, погляд спрямований до неба. Вся група розташована на зеленаво-оливковому поземі з поодинокими квітами та кущами трави.

Позаду групи, в центрі, на тлі темної гори зображено двох русявих ангелів з великими крилами. Вони нахилені в легкому поклоні в протилежні боки від центру. Одягнені ангели у світло-сірі довгі хітони та у світлі короткі сорочки з широкими рукавами, підв’язані cipo-синіми поясами. Навколо голів -золочені німби. Ліворуч пагорба – гори з поодинокими деревами, а по другий бік – місто Єрусалим. Подекуди видніються поодинокі постатті людей.

У верхній частині композиції зображено Христа у cipo-синіх та біло-голубій хмарах, який сидить на веселці. Його руки підняті у благословляючому жесті. Одягнений він у червоний хітон з жовтим поясом і вохристий гіматій. На німбі написані старослов’янські літери-символи: WON, обабіч німбу монограма імені Христа: ΙΣ ΧΣ. Обидва написи червоного кольору. Навколо постаті Христа – золочена мандорла з рифленими хвилястими променями. По краю мандорли на однаковій відстані розміщено вісім голівок херувимів з червоними і зелено-голубими крилами поперемінно. Ще чотирьох херувимів видно з-поміж хмар, і чотири виглядають з глибини. Під хмарою, на якій сидить Христос – серафим з червоними шістьма крильми. Угорі, в центрі композиції, на золоченому тлі вирізьблений напис грецькими літерами: ΘΕΟΣ. На гравійованому і багато орнаментованому золоченому тлі – два написи: над Єрусалимом, та продовження напису – навпроти над горою: Вознесения г(о)спода и сп(а)са н(а)шого ΙΣ ΧΣ.

В центрі на тлі хмар зображено плавну вигнуту стрічку з роздвоєними кінцями, на якій розташований напис в два ряди. (Текст стрічки див. у схемі-додатку на с. 389.) Внизу на поземі, у лівому від глядача куті, – напис у три рядки. (Текст див. у схемі-додатку на с. 390.) У правому куті, навпроти, дата: 1705.

Література

Пещанський Володимир. Богородчанський іконостас // Скит Манявський та Богородчанський іконостас. – Жовква. 1926. С. 13, 14.

Свєнціцький Іларіон. Культурна праця Скиту Манявського // Скит Манявський та Богородчанський іконостас. – Жовква, 1926. – С. 20.

Драган Михайло, Пещанський Володимир, Іларіон Свєнціцкий. Скит Манявський та Богородчанський іконостас. – Жовква, 1926. – С. 26. Іл. 10. табл. IX.

Батіг Микола. Йов Кондзелевич і Богородчанський іконостас. – Львів, 1957. – С. 1, 2.

Умонцев Ф. Живопис // Нариси з історії українського мистецтва. – Київ, 1966. Під редакцією Заболотного В. – С. 92.

Свєнціцька В. Іван Руткович та становлення реалізму в українському малярстві. – Київ, 1966. – С. 55.

Жолтовський П. М. Станковий живопис // Історія українського мистецтва. – Київ, 1966. – Т. 3. – С. 202. Іл. С. 205.

Возницький Б. Творчість українського художника Іова Кондзелевича // Львівська картинна галерея: Виставки. Знахідки, Дослідження. – Львів, 1967. – С. 47, 49.

Словник художників України. – Київ, 1973. – С. ПО.

Жолтовський П. М. Український живопис XVII -XVIII ст. – Київ: Наукова думка, 1978. – С. 57.

HordynskySviatoslav. Die Ukrainische Ikone. 12. bis 18. Jahrhundert. – München – Graz: Ukrainische freie Universität. -1981. – S. 186. I. 184.

Сидор О. Ф. Міські краєвиди й інтер’єри у творах Йова Кондзелевича в контексті архітектури Ренесансу // Українське мистецтво у міжнародних зв’язках. – Київ: Наукова думка, 1983. – С. 72.

Сидор О. Ф. Барокко в українському мистецтві // Українське Барокко та європейський контекст. Київ: Наукова думка. – 1991. – С. 181.

Сидор О. Ф. Еволюція українського барокового іконостасу. Мистецькі студії. 1991. № 1. С. 32.

Овсійчук В. А. Майстри українського барокко: Жовківський художній осередок. – Київ: Наукова думка, 1991. – С. 285, 291, 308, 313, 321, 338. Іл. С. 309.

Овсійчук В. Українське малярство X -XVIII ст.: Проблеми кольору. – Київ: ін-т Нарознавства НАН України, 1996. – С. 391. Іл. С. 397.

Степовик Дмитро. Історія української ікони X -XX століть. – Київ: Либідь, 1996. – Іл. С. 274.

Александрович В. “Легенда Йова Кондзелевича”. Вступ до студій над творчістю майстра на Волині // Волинська ікона: питання історії вивчення, дослідження та реставрації. Доповіді та матеріали IV наукової конференції м. Луцьк, 17-18 грудня 1997 р. – Луцьк, 1997. – С. 6, 13, 17.

Miliaeva Liudmilla. Le Icone. Dal IX all’XVIII secolo. Dalle fonti bizantine al Barocco. – Rimini: Gulliver Libri. – 1997. – I. № 65, S. 69.

Откович З. Иов Кондзелевич – майстер психологічного образу // Галицька брама. – Львів, 1998 – № 6 (24). – С. 3.

Александрович Володимир. Словник малярів Волині XVI -XVII століть // Волинська ікона. Питання історії вивчення, дослідження та реставрації. Матеріали V міжнародної конференції, м. Луцьк, 27 – 28 серпня 1998 р. – Луцьк, 1998. – С. 53.

Климчук Г. Історична доля іконостасу Воздвиженського храму Скиту Манявського // Тематичний збірник Святопокровського жіночого монастиря Студійського уставу. – Львів, 2000. – Вип. 5: Іконостас Воздвиженської церкви Скиту Манявського. Каталог виставки відреставрованих ікон. Автор-упорядник Канарська О. – С. 14.

Лильо-Откович З. Іконографічні особливості структури іконостасу Воздвиженської церкви Скиту Манявського // Тематичний збірник Святопокровського жіночого монастиря Студійського Уставу. – Львів, 2000. – Вип. 5: Іконостас Воздвиженської церкви Скиту Манявського. Каталог виставки відреставрованих ікон. Автор-упорядник Канарська О. – С. 16, 17, 20.

Канарська О. Іконостас церкви Воздвижения Чесного Хреста Скиту Манявського (1698-1705). Каталог // Іконостас Воздвиженської церкви Скиту Манявського. Каталог виставки відреставрованих ікон. Автор-упорядник Канарська О. Тематичний збірник Святопокровського жіночого монастиря Студійського уставу. Випуск 5. – Львів, 2000. – С. 27.

Друль М. Техніко-технологічні дослідження іконостасу церкви Воздвижения Чесного Хреста Скиту Манявського // Міністерство культури і мистецтв України. Національний науково-дослідний реставраційний центр України України. Львівський філіал. Бюлетень. Інформаційний випуск. – Львів, – 2000. – 1(1). – С. 22.

Садова О. Реставрація іконостасу церкви Воздвижения Чесного Хреста Скиту Манявського // Міністерство культури і мистецтв України. Національний науково-дослідний реставраційний центр України України. Львівський філіал. Бюлетень. Інформаційний випуск. – Львів, – 2000. – 1(1). – С. 31.

Лильо-Откович З. Йов Кондзелевич – майстер психологічного образу // Міністерство культури і мистецтв України. Національний науково-дослідний реставраційний центр України України. Львівський філіал. Бюлетень. Інформаційний випуск. – Львів, – 2000. – 1(1). – С. 32

Janocha Michał Ks. “Ukraińskie I białoruskie ikony świąteczne w dawnej rzeczypospolitej. Probllem kanonu”. – Warszawa: Neriton, 2001. – S. 392. I. 215.

Міністерство культури і мистецтв України. Національний науково-дослідний реставраційний центр України. Львівський філіал. Бюлетень. Інформаційний випуск. – Львів, 2001. – 3(4). Ілюстрація на ст. 1 і 2 кольорової розгортки.

Александрович Володимир. У колі сподвижників: Йов Кондзелевич у релігійному малярстві Волині кінця XVII – першої половини XVIII століття // Пам’ятники сакрального мистецтва Волині. Матеріали VIII міжнародної наукової конференції, м. Луцьк, 13 – 14 грудня 2001 року. – С. 24, 26-29. Іл. С. 26.

Уманцев Ф. С. Мистецтво давньої України. – Київ, 2002. – С. 236. Іл. С. 235.

Сидор Олег. Манявсько-Богородчанський іконостас Йова Кондзелевича: маловідомі аспекти іконографії // Сакральне мистецтво Волині. Матеріали IX міжнародної наукової конференції, м. Луцьк, 31 жовтня – 1 листопада 2002 року. – Луцьк, 2002. – С. 8.

Александрович Володимир. Архітектура, образотворче та декоративно – ужиткове мистецтво // Історія української культури. – Київ: Наукова думка, 2003. -Т. 3. – розділ 8. С. 886.

Виставки

“Безцінні скарби України. Ікони Богородчанського іконостасу Національний музей у Львові. 1995 рік.

Реставрація іконостасу церкви Воздвижения Чесного Хреста Скиту Манявського (1698-1705). Національний музей у Львові. 2000 рік.