Одвірки дияконських дверей “архангел Михаїл”

Інв. № Д 1020 ВІН – 3.

249x80x20 см.

Реставратор – Наталія Білостоцька.

Реставровано у 2004 – 2005 pp.

Одвірки дияконських дверей видовженої прямокутної форми. Діляться на дві частини – одвірки із аркоподібним завершенням та верхню частину над пів-аркою, яка створює замкнене, масивне, скісне, глибоке шестикутне обрамлення для ікони “Жони-мироносиці”. По внутрішньому периметру обрамлення кріпляться профільовані планки. Площини обрамлення оздоблені різьбленим по левкасу орнаментом. Зверху і знизу над обрамленням кріпляться чотири декоративні елементи ажурної різьби. Аналогічна різьба більшого розміру розташована над аркоподібним завершенням з обох боків. Основа одвірок складається з кількох дощок липи, склеєних і скріплених між собою. На зворотньому боці конструкції, навколо обрамлення, по периметру отвори від тиблів. Зверху, по середині обрамлення, кріпиться кований гак, який виконує функцію кріплення твору до конструкції. Бокові простінки основи оброблені столярним інструментом вздовж волокон деревини. З правої сторони на внутрішньому торці виступають два кованих гаки, за допомогою яких кріпляться двері.

Левкас клеєкрейдяний, тонкий, щільний, білого кольору. Фарбовий шар – темперний і олійний живопис, позолочення, срібло тоноване під золото.

Стан до реставрації

Одвірки надійшли на реставрацію без порога. Значне механічне пошкодження з втратою деревини на аркоподібному завершенні праворуч. Розходження та тріщини деревини в місцях, де вмонтовані гаки. Частини декоративної різьби – рухомі. Тріщини левкасу в місцях стиків дощок, значна втрата ліворуч на обрамленні, незначні втрати по всій площині обрамлення, в місцях кріплень, осипання на аркоподібному завершенні, в місці втрати деревини. Значне пошкодження жуком-деревогризом у нижній частині одвірків. Горизонтальний лінійний кракелюр. Незадовільний зв’язок фарбового шару з левкасом. Незначні втрати, осипання левкасу і потерти по всій площині одвірків. Перемалювання авторського живопису. Значні потертя позолоти, лущення, особливо на виступаючих частинах орнаменту та декоративної різьби. Окислення срібла. Нерівномірно нанесена лакова плівка потемніла. Значні поверхневі забруднення.

Реставраційні заходи

Проведено антисептування обох боків конструкції. Закріплено деревину, пошкоджену жуком-деревогризом. Закріплено рухомі частини декоративної різьби. Знято поверхневі забруднення зі звороту. Зміцнено левкас та фарбовий шар. Усунуто деформацію деревини основи на аркоподібному завершенні. Знято поверхневі забруднення та потоншено потемніле лакове покриття на золоченні, посрібленні та живописі. Усунуто пізніші перемалювання на авторському живописі. Затоновано місця втрат та подряпин фарбового шару. Після тонування поверхню твору покрито захисним шаром лаку.

Опис

На північних дверях зображені архідиякони Стефан та Лаврентій. Ліворуч у повен зріст зображений Стефан у тричвертному розвороті. Його погляд звернений ледь догори. Стефан – миловидий юнак з повними щоками. Він має великі темні очі, дугоподібні брови, довгий прямий ніс та повні червоні вуста. Довге кучеряве руде волосся спадає на плечі. Навколо голови – золочений німб, окреслений двома ри-тованими лініями. Одягнений Стефан у довгу темно-зелену туніку, декоровану рослинним орнаментом та вохристий стихар з широкими рукавами. На правому плечі – орар вохристого кольору з великими червоними хрестами, який він підтримує лівою рукою і одночасно тримає знаряддя своїх мук – каміння. В правій руці тримає кадило. Зображений архідиякон на вохристому поземі та на золоченому орнаментованому тлі.

Праворуч – архідиякон Лаврентій. Він зображений у повен зріст, у тричвертному розвороті. Його погляд ледь звернений догори. Видовжений лик вохристої карнації. Він має великі округлі очі, дугоподібні брови, довгий прямий ніс та великі червоні вуста. Довге кучеряве руде волосся спадає на плечі. Навколо голови – золочений гладкий німб, окреслений двома ритованими лініями. У правій руці, піднесеній на рівні грудей, тримає довгий оранжевий орар з золотими хрестами. У лівій опущеній руці тримає знаряддя своїх мук – велику темну решітку. Одягнений архідиякон у довгу темно-синю туніку та зелений стихар з широкими рукавами та червоним яскравим відворотом. Зображений на вохристому поземі та на золоченому орнаментованому тлі.

Література

Сидор О. Манявсько-Богородчанський іконостас Йова Кондзелевича: маловідомі аспекти іконографії // Сакральне мистецтво Волині. Матеріали IX міжнародної наукової конференції, м. Луцьк, 31 жовтня – 1 листопада 2002 р. – Луцьк, 2002. – С. 3.

Виставки

не експонувалися.