Могила Скуби М.К.

Лариса Восьмірова

Могила Скуби М.К., 1987 (іст.). Центральна алея кладовища, праворуч. На відстані 130 м від входу.

Скуба Максим Климентович (21.11.1898, м. Суми – 6.11.1986, там же) генерал-майор танкових військ.

Народився у сім’ї робітників. З 13 років працював на машинобудівному заводі в Сумах. У січні 1917 призваний до царської армії, служив у 14-му Фінляндському стрілецькому полку. Вступив у загін Червоної гвардії, брав участь у боях з австро-німецькими військами під Нарвою. 1919 – 21 у складі 7-ї стрілецької дивізії (Володимирської) брав участь у боях проти частин армії генерала Денікіна. 1921 – 24 – курсант 14-ї піхотної Полтавської школи. 1924 – 29 – служив у 2-му Туркестанському стрілецькому полку (Червона Кушка). Згодом був переведений у м. Херсон (45-й стрілецький Сивашський полк). 1931 – 32 – слухач бронетанкових курсів у Ленінграді (тепер Санкт-Петербург, Російська Федерація).

З початком війни 1941 – командир 125-го танкового полку 112-ї танкової дивізії Західного фронту. Дивізія вела бої на підступах до Москви. У 1942, після тяжкого поранення, призначений командиром окремої 5-ї танкової бригади (пізніше перейменовану у 6-у гвардійську, потім – у 23-ю Єльнинську). 18 березня 1943 – друге тяжке поранення. На початку 1944 – командир окремої учбової танкової бригади. 1948 – командир 6-ї танкової дивізії у складі групи радянських військ у Німеччині. 1949 – слухач Вищої військової Академії. 1950 – командир бронетанкових і механізованих військ 4-ї армії. 1953 – командуючий бронетанковими і механізованими військами 7-ї армії Закавказького військового округу. 1956 – вийшов у відставку. Нагороджений орденом Леніна, чотирма орденами Червоного прапора, двома орденами Червоної Зірки, орденом Вітчизняної війни 1 ст., медалями.

Стелу з чорного граніту /1,85 м/ з надгробною плитою встановлено на могилі 1987. На стелі – портрет і анотаційний напис.

[Сумський обласний краєзнавчий музей, фонди. Особиста справа Скуби М. К., КП 28736, Д 4929; КП 28737, Д 4930; Кузнєцов А. Танк «Беспощадный» / А. Кузнєцов. – М.: Искусство, 1970. – 56 с.; Вони захищали столицю // Ленінська правда. – 1966 – 5 грудня; Іванов Б. Батя / Б. Іванов // Ленінська правда – 1967 – 20 серпня; «Беспощадный» // Ленинское знамя .- 1963. – 5 мая; «Беспощадный» всегда в строю // Ленинское знамя . – 1975 .- 13 сентября.]

Джерело: Звід пам’яток історії та культури України. . – К.: 2017 р., с. 216 – 217.