2017 р. Звід пам’яток України
Василь Слободян, Юрій Туряниця
Розмір зображення: 800:499 піксел
Будинок Ужанського комітату, 1809 (іст., архіт.). Пл. Жупанатська, 3. Важливий архітектурний акцент забудови площі, на невисокому пагорбі, де разом з разміщеною поруч реформатською церквою, складають композиційну домінанту архітектурного середовища. Нині тут Закарпатський художній музей ім. Й. Бокшая та ряд державних і комерційних установ.
Збудований у 1809 для адміністрації Ужанського комітату (жупи). Приміщення використовувалося і для проведення урочистостей, лекцій, балів, театральних вистав, благодійних вечорів. 1840 до лівого крила будівлі добудували в’язницю. Тюремна каплиця розміщувалася в одному з приміщень будівлі.
8 травня 1919 у великій залі жупанату на засіданні ухвалено рішення приєднати Закарпаття до Чехословаччини, а 1920 засновано товариство «Просвіта». Того ж року будинок став резиденцією губернатора Підкарпатської Русі Григорія Жатковича (1886 – 1967). У 1933 кілька кімнат будівлі віддали Земському музею. Тут містився краєзнавчий музей у перші радянські роки. Згодом у приміщеннях будівлі розмістили книжкове видавництво «Карпати», обласні організації спілок письменників і художників. У 1979 в будівлі розмістився Закарпатський художній музей (засн. 1945).
1990 його названо в честь фундатора закарпатської школи живопису Й. Бокшая, горельєф якого встановлено на фасадній стіні при вході до будівлі. Нині у фондах музею понад 5 тис. експонатів: твори живопису, графіки, скульптури, декоративноужиткового мистецтва. 2002 розпочато капітальний ремонт приміщень, який тривав декілька років.
Будинок цегляний, тинькований, двоповерховий, з підвалами, П-подібний в плані. Загальна площа всіх приміщень становить 3289 кв. м. У центрі головного фасаду виступає двоповерховий ризаліт з мезоніном, увінчаний трикутним фронтоном, і арковим проїздом на подвір’я у нижньому ярусі. Віконні прорізи ризаліту першого і другого поверхів мають лучкове завершення, мезоніну – півциркульне. По сторонах ризаліту – прямокутні віконні прорізи. Всі вікна мають обрамування з тиньку з імітацією замкового каменя.
Зберігся білокам’яний різьблений портал з профільованим карнизом і замковим каменем. Над проїздом – кам’яний балкон з балясинами, що спирається на кам’яні кронштейни. У багатопрофільованому трикутному фронтоні з’явився герб Ужанської жупи – чоловік з трьома колосками в одній руці й трьома жолудями в іншій.
Емблема символізує родючість і лісистість Ужанської долини. Тиньковий фасад споруди членований горизонтальними тягами і кутовими пілястрами, завершений карнизом. Крила зі сторони подвір’я мають тепер скляну двоповерхову аркаду. Добудоване північне крило, зі сторони подвір’я з незначним ризалітом в центрі, членоване на першому поверсі пілястрами, розділене міжповерховим карнизом. Віконні прорізи прямокутні. Перекрита споруда двосхилим дахом із заломом, центральний ризаліт – дахом складної форми, декорованим на гребені бароковими цинковими вазами.
Внутрішнє планування у центральній частині споруди анфіладне, бокових крил – коридорне, з одностороннім розташуванням приміщень. У кожному боковому крилі є 6 прохідних залів, які з’єднуються дверима як між собою, так і з довгим коридором. Коридори виконані у формі аркадної галереї. Міжповерхові перекриття – склепінчасті. Проїзд перекритий парусними склепіннями. По обидві сторони проїзду збереглися кам’яні лавки. У центральній частині корпусу, теж по дві сторони від проїзду, – одномаршеві сходи з поворотом через проміжну площадку, влаштовані по склепінню, огороджені кам’яною балюстрадою.
Подвір’я мощене бруківкою, обмежене окремо стоячим, кілевидним у плані корпусом. З південної зовнішньої сторони влаштований на терасах сквер і альпінарій. У внутрішньому дворику на стіні будівлі 20.04.2012 встановлено бронзову меморіальну дошку корифеям закарпатської школи живопису Й.Бокшаю і А.Ерделі із зображенням мольберта на тлі карпатських гір та ялинок. Автори – В.Белей та В.Шевелюк. Будівля Ужанського комітату є пам’яткою архітектури національного значення, яка відноситься до цінних зразків адміністративних споруд Закарпаття періоду раннього класицизму, з елементами пізнього бароко.
Джерела і література
Архів Л/ф Інституту «Укрпроектреставрація». – Арх. №3-97-1; Кобаль Й. Ужгород відомий і невідомий. – Львів, 2003. – С.134-136; Федака С. Альпінарій і жупанат // РІО. – 2007. – 28 вересня.
Джерело: Звід пам’яток історії та культури України. Закарпатська область. – К.: 2017 р., с. 72 – 74.