Мости Преображенського

Світлана Морозова

Розмір зображення: 800:600 піксел

2-й міст Преображенського (через Старий Дніпро).

Фото Анатолія Мережка 13 травня 2009 р. з сайту uk.wikipedia.org

Міст через Новий і Старий Дніпро (мости Преображенського), 1949-1952 (архіт.). Русла Нового і Старого Дніпра через північно-східну частину о. Хортиці.

У 1932 за проектом професора І. Александрова було споруджено два мости через Новий і Старий Дніпро. Для будівництва була використана високосортна сталь підвищеної міцності – т.з. кремнієва сталь. Окремі частини мостів з вищеназваної сталі було замовлено в Чехословаччині. У 1941 при відступі радянських військ мости було підірвано.

Після визволення м. Запоріжжя від німецьких загарбників розпочалося будівництво тимчасового мосту довжиною 1500 м по південному краю о. Хортиці через обидва русла Дніпра. На початку 1944 після остаточного звільнення правобережної частини м. Запоріжжя розпочалася відбудова Дніпровської гідроелектростанції. Для цього необхідно було розчистити фарватери Нового і Старого русел Дніпра від металевих конструкцій підірваних арочних мостів. Після введення до ладу Дніпровської гідроелектростанції були розпочаті роботи по зведенню мостів через Новий і Старий Дніпро і о. Хортицю. Проектувальні роботи розпочалися 1946, а безпосередньо будівництво розпочато навесні 1949. Проект розробив інженер «Трансмістпроекту» Б. Преображенський.

Будівництвом мосту через Новий Дніпро керував начальник мостозагону № 6 полковник М. Артеменко, а мосту через Старий Дніпро – начальник мостозагону № 7 Башицький. Нові мости, на відміну від довоєнних, передбачалося будувати із залізобетону. Це пояснювалося відсутністю достатньої кількості високостійких сталей. При будівництві мостів приходилось багато чого робити вперше, в тому числі пошарове бетонування. Вперше було застосоване блочне армування бетону і блочної опалубки. Світова практика в ті роки ще не знала залізобетонних мостів з такими прольотами. Завдяки М. Артеменко, в Німеччині на фірмі «Блейхерт» в рахунок репарації були виготовлені два кабель-крани прольотом 800 м. Привезені до Запоріжжя, вони були зібрані і з успіхом використовувалися на будівництві мостів. Через Новий Дніпро збудований 4-арочний двоярусний міст, нижній ярус якого був призначений для пішоходів і автовантажного транспорту (ширина 14,7 м), а другий – для двоколійної залізниці (ширина 11 м). Загальна довжина мосту 560 м, висота 54 м.

Міст через Старий Дніпро – найбільший одноарковий залізобетонний міст в Україні. Його довжина – 228 м. Склепіння мостів розраховані на сумісний вплив залізничного та автотранспортного навантаження. В естетичному вигляді мостів важливу роль відіграє поєднання арочних конструкцій з вертикалями потужних залізобетонних опор.

Обидва мости були передані в експлуатацію 31.12.1952.

На першій опорі мосту прикріплена мармурова дошка з текстом: «Мост построен по проекту Бориса Николаевича Преображенского».

[Адельберг Л. Мосты Запорожья. – Запорожье, 2006. – С. 25-42; Власов О. Берег левый – берег правый. Запорожские мосты // Содружество. – 2006. – № 11. – С. 14-15; Карафин К.С. Кичкасский мост // Хортицкий бизнес-клуб. – 2001. – № 5. – С. 15.]

Джерело: Матеріали до багатотомного «Зводу пам’яток історії та культури України»: Запорізька область. – К.: 2016 р., кн. 1 (Запоріжжя), с. 194.