Початкова сторінка

Прадідівська слава

Українські пам’ятки

Не дозволиш нікому плямити слави, ні честі твоєї нації

Богдан Хмельницький

?

1976 р. Паспортна інформація

Могила кошового отамана Йосипа Гладкого

Пам’ятка історії

1828-1829 р.

Розміщення:

Запорізька обл., м. Запоріжжя, Жовтневий район, вул. Жуковського, будинок № 55.

Загальний опис:

На могилі споруджений земляний насип площею 6×8 м. В центрі насипу встановлений надгробок з гранітних плит, які оброблені під “бучарду” (2,55×1,6×1 м). На надгробку закріплена меморіальна плита з сірого граніту розміром 1,52×0,59×0,08 м. На плиті викарбуваний напис: “Могила останнього кошового отамана запорізьких козаків Йосипа Михайловича Гладкого, під проводом якого козаки, що жили за Дунаєм, здійснили в 1828 р. своє давнє прагнення – повернутися на Батьківщину та подали значну допомогу російському війську у війні 1828-1829 р. з Туреччиною. Помер 10 липня 1866 р. в м. Олександрівську (Запоріжжя)”.

У нижній частині плити викарбувані булава та шабля.

До надгробку ведуть три цегляних оштукатурених сходини розмірами: 1,6×0,55×0,07 м; 1,6×0,34×0,07 м; 1,6×036×0,07 м.

Історична довідка, відомості про дослідження:

У 1775 році Катерина ІІ видала маніфест про ліквідацію Запорізької Січі. Значна частина запоріжців була залишена у козацькому стані, по своєму положенню вони наближались до державних селян.

Частина козаків, яка була незадоволена ліквідацією Січі і переходом на положення селян, втекла з Росії та оселилась у турецьких володіннях на Дунаї, створивши Задунайську Січ. Життя під владою султанської Туреччини було дуже важким. Але туга за Батьківщиною, пригноблення турецьких панів, нестерпні умови існування увесь час підігрівали бажання повернутися до рідних країв. Зручний момент створився під час російсько-турецької війни 1828-1829 р.

Назустріч бажанням козаків пішов кошовий отаман Йосип Гладкий (1789-1866 рр.). 22 травня 1828 року він вивів їх на 42 човнах до зайнятої російськими військами фортеці Ізмаїл. Задунайські козаки прийняли саму активну участь у війні проти турок.

У серпні 1831 р. російський уряд дозволив козакам та їх родинам оселитися у Приазов’ї, де було створене з них Азовське козацтво.

Реставраційні роботи:

У 1964 р. проведені реставраційні роботи: упорядкована могила та встановлена меморіальна плита.

Автор проекту архітектор В.Я. Лагутенко.

Облікова інформація:

Взято під охорону згідно Рішення виконкому Запорізької обласної Ради депутатів трудящих № 55 від 10 лютого 1971 р.

Охоронний № : 7.

Основна бібліографія, архівні дані:

Історія Української РСР.- К., 1967.- Т. І.- С. 340, 381.

Фоменко В.Г. Материалы к истории земель ордена Ленина Запорожской области. Машинопис.- 1967.- С. 177.

Ілюстративні матеріали:

Схематичний план розташування могили.

Фото загального вигляду.

Фото напису.