Будинок Мінаєва Д. А. (№ 29)

Ігор Сьомочкін, Регіна Чендиріна, Олена Кузьменко

Розмір зображення: 775:582 піксел

Фасад по вул Жовтневій. Фото 2010

Будинок Мінаєва Д. А. в комплексі з будинком аптеки, 1905 (архіт., іст.). Вул. Жуковського, 29-а/29.

Розташований у південній частині міста. Архітектурний акцент цієї частини міста виразно контрастує з безликою типовою забудовою останньої третини 20 ст. на протилежній стороні вулиці.

У 1905 підприємець Д. Мінаєв звернувся до міської управи з проханням дозволити збудувати одноповерховий мурований будинок на розі вулиць Жуковської та Тюремної. Зводили будинок із цегли, виготовленої на цегляному заводі Д. Мінаєва. У 1913 поруч з одноповерховою спорудою звели нову двоповерхову – з крамницею та другим житловим поверхом (за проектом інж. Ф. Пекутавського). Будинок цегляний, одноповерховий, з підвалом, Г-подібний у плані. Дах з високим поверхом горища, похилий, критий шифером. Торцевий фасад виділений фронтоном. З заходу, зі сторони вул. Жуковського, з пам’яткою в єдиний комплекс об’єднаний інший будинок Мінаєва – будинок з аптекою. Розміри по периметру 42,7х22,8 м, загальна площа 357,1 м2. Розпланувальна структура – секційно-анфіладна.

У загальній композиції фасадів головним акцентом виступає наріжний ризаліт, який підтримують профільовані відрізки антаблемента на масивних консолях. Вистрій фасадів підпорядкований чіткому вертикальному ритму. Вікна – в багатороздріблених обрамленнях з трикутними сандриками. Фриз фасаду орнаментований оригінальною зубчастою смугою. «Будинок з аптекою» акцентований широким виступом наріжного ризаліту, фасади підкреслені лінійною рустовкою, площини фасадів завершує багатопрофільований карниз. Зі сторони пров. Млинного – вхід у глибокі пивниці. Обидва об’єкти утворюють замкнене подвір’я з багатьма пізнішими прибудовами.

Пам’ятка архітектури пізнього історизму яскраво презентує варіант цегляного стилю. Головний наріжний вхід до будинку закладений у повоєнний час. Тепер – приміщення магазину.

У період німецької окупації (квітень, 1942) група робітників і службовців заводу «Запоріжсталь» об’єдналася у підпільну групу під керівництвом колишнього працівника відділу постачання М. Гончара (заступник А. Гиря, начальник штабу Л. Вайнер). До складу підпільної групи входило 40 осіб. Підпільники збирали зброю, боєприпаси, поширювали антинацистські листівки і зведення Радінформбюро, постачали довідки й паспорти для втікачів з таборів військовополонених. З метою отримання грошей для закупівлі зброї, одягу, продовольства для військовополонених члени підпілля добилися від окупаційної влади дозволу на відкриття ресторану для німецьких офіцерів та чиновників. Ресторан було відкрито у приміщенні аптеки. Одночасно він став місцем явки. У червні 1943 окупаційна влада викрила групу, і в вересні більшість підпільників було розстріляно. Нині в будинку, крім аптеки, розташований магазин.

[Державний архів Запорізької області – Ф. 24, оп. 1, спр. 772. – Арк. 34-36; спр. 750. – Арк. 165-165зв; спр. 1440. – Арк. 9-14, 59-59 зв; Ф. 10, оп. 1, спр. 3. – Арк. 34 зв; Ф. 32, оп. 1, спр. 483. – Арк. 2; Вюрглер Э. Весь Екатеринослав, 1912. – С. 131-140; Кривчик П.Т. Запорожское подполье // Герои подполья. – М., 1968. – С. 192.]

Джерело: Матеріали до багатотомного «Зводу пам’яток історії та культури України»: Запорізька область. – К.: 2016 р., , с. 85 – 86.