Клуб-їдальня (№ 19)

Олена Кузьменко

Розмір зображення: 761:568 піксел

Фото 2008

Клуб-їдальня, 1930-1931, (Будинок культури заводу „Запоріжсталь”) 1949, 1968, 2003 (архіт.). Вул. Незалежної України, 19. У кварталі № 2 Шостого селища на перетині вулиці Незалежної України і вулиці Добролюбова на початку 1930-х рр. за проектом архітектора К. Князєва був комплекс будинкукомуни. Будинок-комуна був частиною кварталу – комуни. Комплекс складався з двох видовжених житлових корпусів секційної схеми планування, що мали скрізні коридори по всіх поверхах. На першому поверсі в кожній секції розміщувались великі кімнати загального користування, вище над ними розташовувалися двосвітлові зали. Житлові осередки виконувались у вигляді одно- та двокімнатних квартир. З боку вулиці 40 років Радянської України, між житловими будинками, за проектом архітектора С. Масліх, було зведено будівлю клубу-їдальні. Житлові корпуси і споруда клубу-їдальнї з’єднувалися між собою теплими переходами по другому поверху.

Фасади будівлі вирішені членуваннями і деталями для виокремлення громадської будівлі серед житлової забудови. В цілому пластика будівлі розроблена хоч і стримано, але з чіткими співвідношенням основних елементів і в відповідності з функцією. Площина головного фасаду підкреслена масивним виступом еркера другого поверху, який підтримують стрункі круглі колони, що ефект невагомості конструкцій. Еркер притіняє приміщення першого поверху, є балконом третього поверху і використовується для розміщення реклами.

У залах будівлі проводилися різноманітні з’їзди, масові , конференції. Згодом було влаштовано спеціальний клуб-буфет для іноземних спеціалістів-консультантів Дніпробуду. Територія перед будівлею була впорядкована та озеленена.

У повоєнний час будівлю клубу-їдальні було перебудовано. За проектом архітектора Іванова київської контори "Союзтопбудпроект" їй були надані риси класичної архітектури. Головний фасад був прикрашений величезний трикутний напівфронтон. Плоский дах замінили на скатний. По периметру з’явився профільний карниз на модульйонах. Терасу на вході першого поверху забудували. Завод „Запоріжсталь” влаштував у будівлі Палац культури для металургів. У 1968 провели чергову реконструкцію споруди. З боку двору прибудували концертно-танцювальну залу, балетну і циркову студії.

До чергового ювілею заводу "Запоріжсталь" була здійснена прибудова виносної колонади перед головним входом в будівлю. Тераса третього поверху отримала нову огорожу – балюстраду. На фронтоні встановили емблему заводу. Ці реконструкції остаточно змінили і погіршили зовнішній вигляд будівлі, яка майже втратила свою історичну цінність.

Будівля Палацу культури заводу „Запоріжсталь” (кол. Клуб-їдальня кварталу-комуни) є пам’яткою архітектури і містобудування.

[Левин А. Общественное питание на службе строительства // Строим пятилетку. – М., 1931; Бархин Г.Б. Рабочий дом и рабочий поселок-сад. – М., 1922.]

Джерело: Матеріали до багатотомного «Зводу пам’яток історії та культури України»: Запорізька область. – К.: 2016 р., , с. 250 – 251.

Більше фотографій: