Початкова сторінка

Прадідівська слава

Українські пам’ятки

Не завагаєшся виконати найнебезпечнішого чину,
якщо цього вимагатиме добро справи

Богдан Хмельницький

?

Пам’ятник підпільній групі М.Г. Гончара

Людмила Калмукіді

Пам’ятник підпільній групі М.Г. Гончара, 1967 (іст.). Вул. Південне шосе, на центральній алеї заводу «Запоріжсталь».

У жовтні 1941 німецькі війська окупували місто Запоріжжя. У квітні 1942 під керівництвом колишнього працівника відділу постачання «Запоріжсталі» Миколи Гончара виникла група підпільників. До її складу входило 50 чоловік, більшість з них – запоріжсталівці: А. Гиря, Л. Вайнер, К Овсюк (Крюкова), І. Живенко, О. Фокін, Н. Стрибков, Т. Клімашевська та інші. Вони збирали зброю і боєприпаси, які планувалося використовувати для повстання при підході Червоної армії. Поширювали антинімецькі листівки і зведення Радінформбюро, постачали довідками і паспортами втікачів з таборів військовополонених. У червні 1943 німці викрили групу і у вересні більшість підпільників була розстріляна.

Пам’ятник являє собою трифігурну скульптурну групу із залізобетону на постаменті , облицьованому полірованими гранітними плитами і встановленому біля стели-стіни з текстом і прізвищами підпільників. Ск. А. Дикий, В. В’ялий.

[Запорізький архів. Народна війна. 1941-1944. Антифашистський рух Опору на території Запорізької області: Збірник документів і матеріалів. – Запоріжжя: Прам’єр, 2005. – С. 58-59; Мороко В.М., Турченко Ф.Г. Історія рідного краю. 11 клас. – Запоріжжя, 2001. – С. 29; Кривчик М.П. Герои Запорожского подполья. – М., 1968. – С. 192-198.]

Джерело: Матеріали до багатотомного «Зводу пам’яток історії та культури України»: Запорізька область. – К.: 2016 р., , с. 202.