Завод «Дніпроспецсталь» (№ 8)

Тамара Шевченко, Лариса Малихіна

Фото 27 травня 2019 р. з сайту

Будинок заводоуправління Запорізького електрометалургійного заводу «Дніпроспецсталь» ім. А.М. Кузьміна (архіт., іст.). Вул. Південне шосе, 8.

Відбудований у 1949. Триповерхова цегляна споруда, отинькована і пофарбована. Вхід напівовальної форми: фасад закінчується куполом, виконаним зі скла, бетону і металоконструкцій. На другому поверсі, праворуч від центральних сходів, була розташована приймальня директора заводу Олександра Федоровича Трегубенка (1904-1963), який працював тут з 1935 до 1962.

Трегубенко О.Ф. народився в м. Новочеркаську в сім’ї залізничника. Після закінчення інституту у 1934 працював плавильним майстром, головним інженером, а з виділенням заводу в окреме підприємство – першим директором (1939-1962). За налагодження робочого процесу на евакуйованому заводі був нагороджений урядовими нагородами. Брав безпосередню участь у розробці методу електрошлакової переплавки сталі, за що був удостоєний звання Лауреата Ленінської премії. З 1982 за трудові досягнення на заводі запроваджено премію ім. Трегубенка.

Будівництво самого заводу інструментальних сталей розпочалося в 1930. Займає площу 500 га. До складу підприємства входять 30 основних і допоміжних цехів. 10.10.1932 у сталеплавильному цеху № 1 була проведена перша плавка, а 4 листопада – відбувся пуск другої сталеплавильної печі. У 1933 введено в експлуатацію ще 8 печей. Цього ж року в прокатному цеху пустили 3 стани: «750», «360», «450». В 1934 почали працювати ковальський і термічний цехи. Ковальський цех призначався для перековки важко деформуючихся високолегованих марок сталі: перший злиток був прокований 15.04.1934. У 1934 «Дніпрокомбінат» був реформований і увійшов до складу комбінату «Запоріжсталь». У жовтні 1939 завод став самостійним підприємством і отримав назву «Запорізький електрометалургійний завод високоякісних сталей», директором якого призначили Олександра Федоровича Трегубенка.

З приходом німецьких військ, 20.08.1941, почався демонтаж обладнання та його евакуація, яка тривала протягом 43 діб. З 20.08. по 30.09.1941 із заводу було відправлено 2327 вагонів з обладнанням і матеріалами, з них – 897 з обладнанням, 1430 з металом і матеріалами. Були відвантажені стани «750», «360», «280». Перші ешелони почали прибувати до м. Сталінська (м. Кузнецька) у жовтні 1941. Із прибулих Наркомат чорної металургії створив у складі Кузнецького металургійного комбінату новий завод – завод «Спецсталей» на чолі з О. Трегубенком.

Наказ наркома чорної металургії І. Тевосяна, за № 387 «Про відновлення діяльності заводу «Дніпроспецсталь» був виданий 18.10.1943. У червні 1945 з Кузнецька на Запоріжжя повернулася група дніпроспесталівців на чолі з О. Трегубенком. 26.10.1948 на заводі відбулася перша повоєнна плавка. Завод «Дніпроспецсталь» знову увійшов до ряду діючих підприємств. У 1951 повністю запрацював електросталеплавильний цех № 1 та дрібносортовий стан «325». Повоєнну відбудову закінчили у 1953.

За час існування заводу освоєно виробництво більше 800 марок сталі, 100 профілерозмірів прокату, запроваджено у виробництво 120 марок нержавіючих, інструментальних, конструкційних, швидкоріжучих та інш. видів легованих сталей.

Вперше у світовій практиці тут спільно з Інститутом електрозварювання НАН України ім. Є. Патона впроваджено електрошлаковий переплав сталі, уперше в практиці електрометалургії на підприємстві були розроблені електромагнітні перемішувачі рідкого металу, освоєно вакуумно-дугову переплавку сталі, розроблено установку «пічківш», агрегат газово-кисневого рафінування та інші сучасні новаційні технології якісного виробництва електросталі.

Наказом № 98 Міністерства промисловості України від 31.03.1994 державне підприємство завод «Дніпроспецсталь» перетворено на відкрите акціонерне товариство «Дніпроспецсталь».

Продукція «Дніпроспецсталі» постачається у більш ніж 20 країн світу: Англію, Австрію, Німеччину, Італію, США, Канаду, Францію, Мексику, Ізраїль, ПАР, Туреччину та інш.

Сталеплавильний цех № 1. У східній частині заводу. Став до ладу 10.10.1932.

Відбудований у 1952, являє собою прямокутну цегляну споруду з двома прибудовами – виробничою і адміністративною. У 1958 тут було встановлено першу у світі досліднопромислову установку електрошлакового переплаву металу високої якості і чистоти. У 1982 на адміністративному корпусі цеху відкрито металеву меморіальну дошку.

Сталеплавильний цех № 3. Побудований у 1950-і роки Прямокутна споруда із цегли та металоконструкцій, до якої прилягає триповерхова цегляна прибудова.

24 грудня на печі № 2 бригада сталеварів М. Дьомочки провела почесну плавку в рахунок 100 млн. тонн загальносоюзної сталі. У 1968 на честь цієї події перед цехом встановлено пам’ятний знак у вигляді злитку. На вході до цеху прикріплено меморіальну дошку.

[Электрометаллургический завод “Днепроспецсталь” им. Кузьмина. – К., 1994. – С. 8-11; ОАО Электрометаллургический завод “Днепроспецсталь”. – Запорожье, 2000. – С. 9-156; Правофланговый электрометаллургии. – Днепропетровск, 1983. – С. 80-83.]

Пам’ятник робітникам Запорізького електрометалургійного заводу «Дніпроспецсталь», які загинули у Другій світовій війні, 1958 (іст.). Вул. Південне шосе, на території заводу – у сквері поблизу випробувального цеху. У роки Великої Вітчизняної війни три тисячі робітників і службовців заводу пішли на фронт. Багато з них загинули.

Пам’ятник являє собою гранітну стелу, встановлену на бетонному цоколі. На лицьовому боці стели – металева меморіальна дошка з написом.

[У пам’яті нащадків. – Запоріжжя, 2005. – С. 52.]

Джерело: Матеріали до багатотомного «Зводу пам’яток історії та культури України»: Запорізька область. – К.: 2016 р., , с. 198 – 199.

Довідка у Вікіпедії:

Більше фотографій: +