Церква св. Миколи

Розмір зображення: 571:800 піксел

Вперше церква св. Миколи згадується в “Літописі Руському” у 1254 р. в зв’язку з тим, що в ній молився князь Данило Галицький (6 грудня). 1 У 1400 р. ця церква отримала грамоту від короля Владислава Ягайла. 2 Пізніше вона отримувала надання і привілеї від польських королів Владислава III у 1440 р., Сіґізмунда III Вази, Яна III Собєського та Августа II у 1714 р. 3 В першій половині XVII ст. місцевим священиком був Микола Борзійович, що залишив запис на “Збірнику” 1564 р.: “тая книжъка власная Прєчєст. отцл Миколая Борзіовича… архипрєзвитєра грубєшовского Архидякона… ”. 4 За часів Яна III Собєського при церкві ериґоване братство і шпиталь. 5 У 1695 р. місцевим парохом був священик Теодор Гостиловський. 6 Під час візитації єпископа Феліціяна Володковича в акті відзначено, що існуюча дерев’яна церква завершена одною банею з позолоченим хрестом над навою і оточена опасанням. 7

Теперішня мурована споруда, зведена на високому обривистому березі ріки Гучви у 1795-1810 рр. поряд з попередньою дерев’яною за проектом замостського циркульного архітектора Льоси де Льосенау на кошт громади. При закладанні наріжного каменя нової церкви складено наступний акт (польською мовою), вписаний до книжки братства св. Миколи:

“На вічну пам’ятку – в ім’я Боже і на хвалу Його. Спільнота міста Грубешова в циркулі замойському в краю Королівства Галичини фундує з власних коштів своїх церкву під титулом св. Миколи, до якої сьогоднішнього дня, тобто 13 червня року 1795 перший камінь у фундаменти закладено, за панування Найяснішого Цісаря Римського Фрацішка II, Папи Римського Пія VI, за уряду крайового в Королівстві Галичина графа Майлата, за уряду в циркулі замойськім в тому ж Королівстві Галичина барона Мандорфа, за дідича В-го Граб’ї Ігнатія Цетнера, за уряду магістрату міста Грубешова в особах бурмістра Яна Ковальського, синдика Яна Даховського, асесора Яна Клемовича, за уряду діецезїі Перемиської в часі відсутності в тій діецезії єпископа, за декана Симона Боневського, за пароха тієї ж церкви Яна Мальчинського. До складення тої церкви за архітектора був запрошений циркулярний інженер В. Лоси де Лосенау, за старанням на той час будучих тої церкви кураторів: Іллі Балицького, Яцентія Заблоцького, Василя Торулі, Михайла Боневського і не менше за старанням інших до тієї церкви належачих парафіян. В тому часі панували війни найокрутніші між королівством Французьким майже проти всіх інших потенцій Європейських, як то теж між Королівством Польським проти домові Російському і Пруському, між якими в тих околицях ніяке ще закінчення не настало. Що до відомості нашим потомкам ласкаво подається і залишається”. 8

За взірець нової церкви вибрано місцевий костел, а не стару однобанну дерев’яну будівлю. Стара церква ще деякий час стояла і навіть служила за арсенал під час наполеонівський війн, а потім була розібрана. 9 У 1871 р. 10 церква відреставрована і перекрито бляхою дахи. 18 серпня 1868 р. освячено нову муровану дзвіницю, збудовану на кошт грубешівського міщанина Антона Гайвинського, 11 а стару дзвіницю 1780 р. відновлено. 12 З 1875 р. – православна. У 1888-1889 рр. проведено ґрунтовний ремонт церкви, а до старої дзвіниці добудовано апсиду і перетворено її на каплицю. 13 26 липня 1889 р. церкву освячено після ремонту. 14 Ще один ремонт проведено у 1910 р. 15 З 1918 р. перетворена на шкільний костел св. Станіслава Костки. 16 При ремонті 1953 р. встановлено нову сигнатурку. 17

Розташована недалеко від ринку на крутому березі Гучви. Бароково-класицистична споруда, повернена вівтарем на північ. Мурована з цегли, тинькована. Нава прямокутна, трипряслова, з вужчим і нижчим півциркульно в плані завершеним вівтарем, при якому від заходу розташована прямокутна захристія, а зі сходу – пригінок (ймовірно, 1888 р. ), що з’єднує церкву з давньою дзвіницею. При наві з півдня розташований прямокутний пригінок з середини XIX ст. Дахи двосхилі, з сиґнатуркою 1953 р., на вівтарем дах дещо нижчий. Зовні стіни оживлені пілястрами, які підтримують скромний ґзимс. Чільний фасад і пригінок завершені трикутними причілками. Ос-карпована 1910 р. Вікна з півциркульними завершеннями, в профільованих обрамуваннях. Всередині стіни членовані пілястрами, які тримають потужний ґзимс. Між пілястрами розташовані бочково завершені ніші. Склепіння хрестово-циліндричні на гуртах. Хори муровані, тридільні, оперті на пілони. Збереглися ікони XVII-XVIII ст., серед них – “Св. Микола з житіями”, відреставрована у 1992-1995 рр. 18

Дзвіниця розпочата 1780 р., відновлена 1870 р., з 1888 р. – каплиця. Мурована з цегли, тинькована, двоярусна, з добудованою півциркульною апсидою 1888 р. Склепіння першого ярусу циліндричне. Вкрита двосхилим дахом з трикутними причілками. Нова мурована дзвіниця збудована 1868 р.

У будівлі колишньої греко-католицької церкви в Грубешові влаштовано санктуарій матері Божої Сокалської. В 2002 р. до Грубешова з Кракова передано образ матері Божої Сокальської. 1951 р., коли Сокаль опинився в Україні образ вивезли до Кракова до костелу бернардинів. Пізніше вирішили перенести його якнайближче до Сокаля.

Поблизу церкви зберігся XVIII-вічний кам'яний стилізований під мальтійський хрест.

1. Холмський народній календар на 1924 р. Склав М. Вавриневич. – Володимир Волинський, 1924. – С. 61-71.

2. Лонгинов А. Червенские города. – Варшава, 1885. – С. 271.

3. Там само.

4. Рукописи Львівських збірок. Випуск 2. // Українсько-руський архив видає історико-фільософічна секція Наукового Товариства імени Шевченка. T. VI. – Львів, 1911. – С. 120.

5. Wiatrowski A. Greko-unici Hrubieszowscy. Szkic historyczny. – Lublin, 1925. – S. 6.

6. Площанский В. Прошлое Холмской Руси по архивным документам XV-XVIII ст. и др. источникам. – Вильна. Т. 2, 1901.

7. Wiatrowski A. Greko-unici Hrubieszowscy. Szkic historyczny. – Lublin, 1925. – S. 7.

8. Там само. – S. 11-12.

9. Sadaj-Sado J. Zapomniana ikona. // Zamojski kwartalnik kulturalny. – Zamość, 1997. N2-3. – S. 38-39.

10. Słownik geograficzny królestwa Polskiego i innych krajów słowiańskich. – Warszawa, 1882. T. 3. – S. 179.

11. Слово. – Львів, 1868. – 4. 77. Новинки.

12. KZSzP. Z. 6. Powiat Hrubieszowski. – Warszawa, 1964. – S. 23-24.

13. ХВЕВ, 1889. № 21. – C. 412.

14. Памятная книжка Люблинской губернии на 1890 год. – Люблин, 1890. – Приложение.

15. KZSzP. Z. 6. Powiat Hrubieszowski. – Warszawa, 1964. – S. 23-24.

16. Sadaj-Sado J. Zapomniana ikona. // Zamojski kwartalnik kulturalny. – Zamość, 1997. N2-3. – S. 38-39.

17. KZSzP. Z. 6. Powiat Hrubieszowski. – Warszawa, 1964. – S. 23-24.

18. Sadaj-Sado J. Zapomniana ikona. // Zamojski kwartalnik kulturalny. – Zamość, 1997. N2-3. – S. 38-39.

Джерело: Слободян В. Церкви Холмської єпархії. – Львів: Наукове товариство ім. Шевченка, 2005 р., с. 164 – 166.