Початкова сторінка

Прадідівська слава

Українські пам’ятки

Здобудеш Українську державу
або згинеш у боротьбі за неї!

Богдан Хмельницький

?

Церква Успіння

Церква Успіння

Розмір зображення: 643:800 піксел

Загальний вигляд з позиції А4. Фото автора, вересень 1997 р. Джерело: Слободян В. Церкви Холмської єпархії. – Львів: Наукове товариство ім. Шевченка, 2005 р., с. 167.

Православна церква діяла в 1995 р. [Купріянович Г., Рошенко М. Холмщина – минувшина і теперішність. – Пам’ятки України, 1995 р., № 3].

Збудована у XVII ст. коштом міщанина Софрона Козулі. 1 У актовій книзі Холмського гродського суду 30 травня 1634 р. є запис підтверджуючої грамоти короля Владислава IV на землі, записані міщанином Софро-ном Козулею для церкви. 2 1636 р. парафія передана греко-католикам. 3 Акт візитації 1731 р. подає такий її опис: “Мурована, без перекриття, з дерев’яним присінком, всі дахи криті ґонтами. Хори дерев’яні. Три залізні хрести (на наві, вівтарі і бабинці)”. 4 Як свідчить запис в згаданих актових книгах церква згоріла 11 травня 1736 р. і більше не відновлювалась. 5 У 1818 р. продано ґрунти, які їй належали. 6 У 1868 р. на замовлення уряду для новоствореної православної громади кошторис на будову нової мурованої церкви з 13-ма куполами за синадальним зразком склав грубешівський повітовий інженер-архітектор В. Плищинський. 7 Проект декілька разів (у 1868, 1869 і 1871 рр. ) повертали на доробку. 8 У 1873 р. був отриманий дозвіл на будову. 9 Завершено будівництво у 1876 р. 10 У 1877 р. за проектом повітового архітектора Крицького збудовано довкола церкви огорожу. 11 Весь міжвоєнний період церква продовжувала діяти. У 1936 р. маляр Олександр Цікульський поновив існуючий клеєвий стінопис та виконав доповнення. 12 Зачинена церква щойно у 1947 р. після виселення українців під час акції “Вісла”, але вже у 1947 р. тут знову відновлена православна парафія. 13 У 1983 р. проведено ремонт споруди. 14 У1993 р. інтер’єр реставрувала група малярів з Сяноку – 3. Ґіль, Я. Войтович, А. Щиґель. 15

Мурована споруда в так званому російському національному стилі. Ширший і вищий куб центрального об’єму оточують з півдня і півночі менші і нижчі прямокутні рамена, зі сходу вищий, півциркульно в плані завершений вівтар з двома симетричними, теж півциркульно завершеними в плані ризницями, а з заходу низький присінок (трапеза), через який церква з’єднується з прибудованою з заходу триярусною дзвіницею. В центрі основного об’єму здіймається невеликий четверик з вузьким світловим восьмериком, вкритим великою цибулястою банею. Подібні сліпі восьмерики з цибулястими банями встановлені по кутах основного об’єму. Над вівтарем на вузькому сліпому восьмерику здіймається подібна баня. Ще по три аналогічні бані встановлено на бічних раменах. В багатому оздобленні стін, дахів і восьмериків використано елементи російської – архітектури – закомари, сандрики вікон, карнизи та інші елементи. Дзвіниця, прибудована з заходу, триярусна, вкрита характерним для російських церков високим восьмибічним шатром, завершеним маківкою. Церква є зразком сакральних споруд, насаджуваних царським урядом для українців Холмщини в кінці XIX – на початку XX ст.

Настоятелями Успенської церкви були: сотник Армії УНР, о. Василь Ляшенко у 1944-47 рр., капелан Армії УНР о. Микола Костишин16.

1. Холмський народній календар на 1924 р. Склав М. Вавриневич. – Володимир Волинський, 1924. – С. 61-71.

2. Акты издаваемые Виленскою комиссиею для разбора древних актов. Том XXIII. – Вильна, 1896. – С. 84.

3. Холмський народній календар на 1924 р. Склав М. Вавриневич. – Володимир Волинський, 1924. – С. 61-71.

4. Archiwum Państwowy w Lublinie, Zespół Konsystorz Grecko-Katolicki w Chełmie, Sygn. 779, а. біа.

5. Акты издаваемые Виленскою комиссиею для разбора древних актов. Том XXVII. – Вильна, 1900. – С. 231.

6. Там само.

7. Archiwum Państwowy w Lublinie, Zespół Rząd Gubernialny Lubelski, Sygn. l868:8.

8. Там само.

9. Archiwum Państwowy w Lublinie, Zespół Rząd Gubernialny Lubelski, Sygn. l873:12.

10. Archiwum Państwowy w Lublinie, Zespół Rząd Gubernialny Lubelski, Sygn. l877:14.

11 Там само.

12. Sadaj-Sado J. Cerkiew parafialna. // Zamojski kwartalnik kulturalny. – Zamość, 1997. N2-3. – S. 40-41.

13. Ігнатюк І. Холмщина і Підляшшя. // Церковний календар. 1989. – Сянок. – С. 128-131.

14. Там само.

15. Sadaj-Sado J. Cerkiew parafialna. // Zamojski kwartalnik kulturalny. – Zamość, 1997. N2-3. – S. 40-41.

Джерела:

1-15 – за Слободян В. Церкви Холмської єпархії. – Львів: Наукове товариство ім. Шевченка, 2005 р., с. 167 – 168.

16 за Українські поховання на грубешівському цвинтарі

Підготували М. Жарких та І. Парнікоза (НІАМ «Київська фортеця»)